13 грудня відзначається День святого апостола Андрія Первозванного, що є покровителем молодi. Саме в нiч на Андрiя хлопцям дозволялося робити збитки, а дiвчата намагалися довiдатися про свою долю.
Варто зауважити, що свято Андрiя передує зимовому сонцестоянню. Це важливо, адже незабаром настане час, коли свiтло переможе темряву, тобто, добро переможе. Тому прийнято вважати, що на Андрiя майбутнє стає бiльш прозорим, нiж зазвичай.
У нiч на Андрiя дiвчата на виданнi збиралися разом. Про мiсце їхньої зустрiчi довiдувались хлопцi. Спершу дiвчата мали нанести з криницi у ротi води - аби замiсити тiсто й спекти балабушки. А дорогою хлопцi їх смiшили. Перешкода зникала, коли дiвчата обiцяли пригостити варениками. Із жартами i смiхом замiшували тiсто. Пiсля того розстеляли на пiдлозi рушника, розкладали на ньому балабушки. До хати пускали собаку, котрого перед тим цiлий день не годували. Першою мала вийти замiж та дiвка, чиє частування пес схопив першим. Недобрим знаком вважалося, якщо собака лише вiдкусив балабушку або закотив у куток.
Також пускали до хати когута, а перед ним розставляли миски iз водою, пшеницею і ставили дзеркало. Якщо когут пiшов до зерна, чоловiк буде працьовитий, якщо до миски - буде пияком, до дзеркала - ледащо. Було iще одне веселе гадання - курку та когута зв'язували за хвости й накривали решетом. Коли вони заспокоювались, випускали. Стежили, хто кого перетягне. Якщо когут, то головуватиме в сiм'ї чоловiк.
Також читайте: З нового року пошкоджені гривні можна буде здавати в деякі банки
Було й таке гадання: на снiг сіяли коноплi, приговорюючи: "На Андрiя коноплi сiю, спiдницею волочу, замiж хочу". Тодi набирали зi снiгу зерно у жменю й рахували, важливо було нарахувати парне число зернят. А ще йшли до рiчки й набирали в долоню рiчкового мулу, добре до нього придивляючись. Якщо знаходили там цвях, значить чоловiк буде ковалем, шматки шкiри пророчили швеця, трiска - теслю. А якщо мул був чистим - доля зведе з хлiборобом.
Ще дiвчата ходили попiд хати, де жили багатодiтнi родини, i слухали, про що там говорять. Якщо до дитини казали: "Сядь i сиди", отже, засидиться дiвчина в дівках. А якщо чули: "Пiди, дай коровi сiна", це означало, що невдовзі буде весілля. Для того ж, аби довiдатися, як зватимуть коханого, виходили на вулицю й запитували зустрiчного чоловiка: "Як вас, вуйку, звати?".
Вам буде цікаво дізнатися також, як артисти початку ХХ століття вражали публіку неймовірними талантами. А ще про те, як львів’янки стрілялись на дуелі через кохання до чоловіка.
