У ватиканських структурах працює щораз більше жінок. Торік Папа Римський Франциск навіть уперше призначив консультантками постійного секретаріату Синоду трьох черниць. Дедалі більше жінок стають докторками богослов’я, викладають у богословських академіях, тлумачать Біблію. Можливо, це християнський фемінізм?
Водночас дехто досі вважає, що жінки мають у житті Церкви менше прав і їхня роль не така вагома, як чоловіків. Чи справді це так?
— Християнство як новий тип ціннісно-світоглядної системи принесло у світ принципово інше ставлення до жінок, ніж було раніше, — розповідає Оксана Онищук, доцентка кафедри богослов’я та філософії Львівської православної богословської академії ПЦУ. — Принципи Нового Завіту утверджують рівність чоловіка і жінки перед Богом. Єдине, чим вони різняться, — це обсяг повноважень, які має кожен у служінні.
Як доказ важливості жінки у християнстві можемо навести приклади духовного подвигу, який здійснювали жінки. Скажімо, Марія Єгипетська довела, що жінка за певних умов та завдяки концентрації внутрішніх зусиль може перевершити чоловіка.
Преподобна Марія Єгипетська — єдина жінка, яка удостоїлася багаторазового вшановування під час Великого посту. Вона 49 років провела у пустелі (47 з них не бачила жодної людини). Так довго у пустелі не жив жоден аскет-відлюдник. Преподобна Марія Єгипетська знала Святе Письмо, хоча й не вміла читати.
А, до прикладу, мучениця Юстина, звичайна юна дівчина-християнка, завдяки аскетичному стилю життя досягла такого рівня духовної чистоти, що їй не зміг протистояти наймогутніший жрець тогочасної Антіохії, а пізніше священномученик — Кипріян. Глибоко вражений силою віри Юстини, Кипріян прийняв християнство!
Деякі з християнських святих жінок були державними діячками: скажімо, свята цариця Єлена, за сприяння і безпосередньої участі якої було віднайдено Животворчий Хрест Господній, чи свята цариця Феодора, яка поновила шанування ікон, або ж свята рівноапостольна княгиня Ольга, яка створила всі умови для прийняття християнства на землях Київської Русі.
— А що у Святому Письмі сказано про жінок?
— Зокрема, у Біблії є дві розповіді про створення людини, — каже Марія Хома, ліценціатка з біблійних наук, докторантка богослов’я кафедри біблійних наук УКУ. — У першій підкреслюється, що жінка, як і чоловік, є образом і подобою Бога. У другій наголошується, що жінка — єдина достойна поміч чоловіка. А також мовиться про нерозривність людської пари та первісну гармонію стосунків між чоловіком і жінкою.
У Старому Завіті кожна книга містить розповіді про жінок. Старозавітна культура великою мірою була патріархальною. Жінку цінували найперше як матір і дружину. У Новому Завіті остаточно сформульовано благу вість про жінку (як, зрештою, і про чоловіка). Євангелисти, зокрема Лука, підкреслюють особливу роль жінки в історії спасіння людства. І саме жінки стають першими свідками воскресіння Ісуса.
Образ жінки у Святому Письмі здобуває своє остаточне сповнення в образі Діви Марії. Для християнина Вона завжди залишатиметься ідеалом жінки.
— У сучасному світі дехто вважає за дискримінацію те, що жінки не мають таких самих функцій у житті Церкви, як чоловіки. Що ви про це думаєте?
— У жінок та чоловіків однакова гідність перед Богом, — каже отець Василь Білаш, голова Комісії у справах мирян УГКЦ. — У Біблії читаємо, що через Єву сталося гріхопадіння, а через Богородицю — спасіння. Як можна говорити про те, що в Церкві роль жінки недооцінена, якщо є десятки святих жінок?! Так, у суспільстві кожен виконує свою функцію, а отже, має різні обов’язки та права. На чоловікові — тягар відповідальності за сім’ю, за Церкву. Жінка краще може виховувати дітей. Нині різні феміністичні рухи займаються маніпуляціями, спрямованими на руйнування взаємин, споконвіку закладених Богом.
М. Хома:
— Насправді сучасній жінці не бракує відповідальності, зокрема, і в Церкві. Часто саме жінки ведуть біблійні гуртки, молитовні групи та інші парафіяльні спільноти. Нерідко саме жінки є тими, хто вперше приводить дитину до Церкви, навчає її молитися.
— А чи не вважаєте ви дискримінаційними вимоги до вигляду жінок у храмі? Також багато нині говорять про те, що жінка у Церкві має обов’язок мовчати, що вона повинна одружитись і народжувати тощо.
О. Онищук:
— Важливо, аби своїм виглядом жінка не вводила у спокусу присутніх у храмі. Мається на увазі не лише спокуса плоті, але й спокуса осуду.
— У Католицькій церкві жінок не змушують носити хустку, їм не заборонено ходити у штанах. Жінка не зобов’язана лише виховувати дітей і не повинна покірно мовчати, — каже Юлія Завадська, головна редакторка католицького суспільно-релігійного часопису. — Жінка-християнка не мусить бути домогосподаркою, якщо цього не хоче. І не зобов’язана дбати тільки про кар’єру, якщо хоче більше свого часу присвятити сім’ї. Тобто жінка-християнка завжди має вибір.
о. Василь:
— Подружжя є Таїнством, освяченим Церквою, але воно не єдиноспасаюче Таїнство. Людина може обирати, створювати сім’ю чи ні.
— Тексти Святого Письма дають підстави стверджувати, що навчання біблійних істин у Церкві — це пріоритет чоловіків. У Божому Слові також наголошується, що жінка має покривати голову, коли молиться чи пророкує, — зауважує Володимир Салайдяк, ректор Богословської семінарії Церкви християн віри євангельської України.
М. Хома:
— У посланнях апостола Павла, справді, є уривки, які, вирвані з контексту, в сучасного читача, а особливо читачок, викликають нерозуміння і спротив. Зокрема, про покриту голову жінки і про знак влади над нею. А також про те, щоб жінки мовчали у церквах. Ці уривки часто неправильно інтерпретують. Апостол Павло дбав про євангелізацію конкретних спільнот, перед якими поставали конкретні проблеми. Маємо зважати, що йдеться про юдео-греко-римський світ із його законами. Нині ж світ інший.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чи може жінка бути священником
