На початку весни в дев’ятирічного сина військовослужбовця з Маріуполя медики діагностували отит. Хлопчик пройшов лікування і все начебто минулось. Але в травні дитину знову почало боліти вухо, невдовзі розвинулась ще й вітрянка. У маленького пацієнта запідозрили менінгіт і госпіталізували до інфекційної лікарні. Завдяки антибіотикотерапії стан дитини вдалось стабілізувати, проте результати МРТ виявились тривожними.
— Ми запідозрили ускладнення. Тож задля уточнення діагнозу виконали КТ (комп’ютерну томографію) з контрастом і виявили ураження венозних синусів головного мозку — це великі судини, по яких кров відтікає від голови до серця. Синуси були суттєво потовщені й оточені муфтою гною, що вказувало на їхнє запалення, — пояснює Федір Юрочко, керівник Клініки дитячої отоларингології Львівської лікарні “Охматдит”. — Коли довкола синусів з’являється гній, то це перетворюється на “бочку з порохом” у голові, яка рано чи пізно “вибухне” і може спричинити стрімкий розвиток сепсису. Якщо не ліквідувати первинне вогнище інфекції, то в будь-який момент може настати стрімке погіршення, і хворого, на жаль, не завжди вдається врятувати.
— Чому таке стається?
— На фоні вірусної інфекції з’являється нежить. Спершу виділення з носа прозорі, а от коли стають жовто-зеленими, це свідчить про приєднання бактеріальної інфекції (так розвивається бактеріальний синусит). Потім гнійні виділення з носа через слухову трубу можуть потрапити у вухо й спричинити гострий середній отит. У дитячому віці це доволі поширена хвороба, що зумовлено анатомічними особливостями вуха й слухової труби. За статистикою, більш як 90% дітей бодай раз у житті слабували на середній отит. Переважно ця недуга на фоні лікування має лагідний перебіг. Хоч може й спричинити загрозливі для життя ускладнення. Приміром, недавно до нас потрапило чотиримісячне маля, у якого внаслідок отиту гній пошкодив кістку за вухом і потрапив під шкіру, спричинивши величезний абсцес. Також був випадок, коли внаслідок хронічного середнього отиту в підлітка гній з вуха проникнув у порожнину черепа й утворив два абсцеси біля головного мозку. Часом отит призводить до розвитку менінгіту, тромбозу синусів головного мозку та інших ускладнень.
Оскільки у дев’ятирічного пацієнта на фоні гострого середнього отиту ще й розвинулась вітрянка, це призвело до послаблення імунітету. Відтак бактеріальна інфекція спричинила агресивний запальний процес. Далі інфекція потрапила за межі вуха до порожнини черепа. Із током крові гній міг поширитись по всьому організму, спричинивши сепсис.
— То яким було лікування хлопчика?
— Під час операції ми розкрили соскоподібний відросток (належить до структури середнього вуха), дійшли до синусів і звільнили їх від гною. А також провели дренування структур середнього вуха. І в такий спосіб ліквідували загрозу для життя дитини.
