Сьогодні такі грізні хвороби, як інфаркт міокарда, набувають характеру епідемії. Якщо раніше до них були схильні люди після 40 років, то тепер проблема не обходить і тих, кому ледь за 18. За даними ВООЗ, Україна посідає перше місце у світі за показником смертності від захворювань серця та судин у перерахунку на душу населення. Найприкріше, що ці патології нерідко мають сімейний характер. Якщо батько дістав інфаркт, наприклад, у 65 років, то сина чи доньку серцевий напад може спіткати вже в значно молодшому віці.
— Із покоління у покоління передається не ризик інфаркту, а спільна для членів родини схильність до факторів, які до нього призводять, — вважає Андрій Витриховський, завідувач інфарктного відділення з палатами інтенсивної терапії Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, професор кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету. — Успадковуватися може схильність до високого рівня холестерину (так звана сімейна гіперхолестеринемія), що прискорює утворення атеросклеротичних бляшок. І ця проблема, до речі, може бути пов’язана з печінкою. Вона відіграє головну роль в обміні холестерину — синтезує його, переробляє надлишки та виводить їх із жовчю. Будь-яке порушення роботи печінки може негативно впливати на стінки судин.
Передаватися спадково може й схильність до артеріальної гіпертензії, цукрового діабету. Ці недуги негативно впливають на судини, а отже — і на серце. А ще є генетичні захворювання, які призводять до ураження ендотелію — це серединка судини, гладенька вистилка, по якій циркулює кров. Він втрачає захисні властивості, що спричиняє відкладення холестерину, спазми судин, утворення тромбів і раптове припинення кровопостачання серцевого м’яза, провокуючи інфаркт.
— Якщо у сім’ї були випадки інфаркту, як дізнатися, чи він не загрожує іншим членам родини?
— Важливо здати аналіз на ліпідний спектр та регулярно контролювати артеріальний тиск. Слід відкоригувати й спосіб життя: повністю відмовитися від куріння (один із факторів ризику розвитку інфаркту), стежити за вагою, раціоном. Якщо дідусь, схильний до інфаркту, збільшував ризик його розвитку, все життя споживаючи сало, жирне м’ясо, багато яєць, то онук може зменшити цей тягар спадковості, перейшовши, приміром, на середземноморську дієту з більшою кількістю овочів, фруктів, олій. Контроль рівня цукру в крові за допомогою препаратів, якщо вони призначені лікарем, теж може звести спадкові ризики до мінімуму.
Не зайве навіть при нормальному самопочутті бодай раз на рік робити УЗД серця — дослідження більш інформативне, ніж традиційна ЕКГ. Ефективне й холтерівське моніторування — безперервний контроль певних показників протягом 24 годин або довше, що допомагає виявити приховані індивідуальні відхилення роботи серцевого м’яза.
— У кого найчастіше стається інфаркт у молодому віці?
— У хворих, що вже мають діагностовану ішемічну хворобу серця. Це зазвичай люди віком 45+. Але від несподіваного серцевого нападу не застраховані навіть юні. Пригадую старшокласника, в якого інфаркт стався після операції на обличчі. Хірургічні втручання, навіть відносно легкі, можуть супроводжуватися утворенням тромбу. Якщо він закупорює судину, певна ділянка серця потерпає від нестачі крові, розвивається ішемічний некроз. У такій ситуації кожна хвилина на вагу золота.
— За статистикою, інфаркт міокарда найчастіше уражує чоловіків. Чому?
— Це пов’язано з тим, що жінок від проблем із серцем захищають статеві гормони естрогени. Однак після настання менопаузи ризики у жінок і чоловіків зрівнюються. Куріння, хронічні стреси та постійна фізична й емоційна перевтома багаторазово підвищують ймовірність серцевого нападу.
— Які сигнали свідчать про ризик інфаркту?
— Серед ранніх ознак — біль або дискомфорт у грудях, сильна задишка, різкі перепади тиску, запаморочення, набряки кінцівок, звуження кровоносних судин і внаслідок цього — мерзлякуватість. Не варто ігнорувати ці “дзвіночки”.
