Школярі занедужали після проби Манту. З'ясувалось, її зробили незареєстрованим препаратом

Аналізуємо перебіг скандальної справи.

Фото pexels.com
Фото pexels.com

Ця історія розпочалася 11 квітня 2006 року. Семикласникам середньої школи одного з сіл на Вінниччині робили діагностику із застосуванням туберкульозного алергену (реакцію Манту). Про проведення проб, можливі наслідки та ризики батьків не попереджали, їхньої згоди на це не отримували.

Уже через 15 — 20 хвилин після ін’єкції деякі діти cтали скаржитися на біль голови і живота, нудоту, загальну слабкість. У дільничній лікарні їм поставили діагноз: атипова реакція на введення туберкуліну.

Під час обстеження у дітей виявили хронічні, зокрема й інфекційні патології, не пов’язані з пробою Манту. Тож медики переконували: тест тут ні до чого, адже його зробили 93 школярам, а нетипова реакція проявилася лише у частини з них.

Під час розслідування з’ясувалося, що діагностику підліткам зробили незареєстрованим препаратом (українського виробництва). І виконала її медпрацівниця, що не мала допуску до таких маніпуляцій.

А через дев’ять років після інциденту батьки 14-ти дітей вирішили подати судові позови до МОЗУ. Просили компенсувати матеріальну шкоду, тобто витрати на ліки в розмірі від 6 до 19 тисяч, а також моральну — в сумі від 10 до 90 тисяч гривень.

У задоволенні позову було відмовлено — спершу районним, а згодом обласним апеляційним судом. А наприкінці 2018 року своє слово сказав Верховний Суд. Він видав постанову, зобов’язавши МОЗУ виплатити кожному постраждалому компенсацію моральної шкоди — 3 тисячі гривень.

Чому суд визнав правомірним позов лише про моральні збитки? Докладніше про нюанси цієї судової історії розповідає Олена Антонюк, кандидатка юридичних наук, адвокатка.

— Вища судова інстанція виходила з того, що апеляційний суд області належним чином не дослідив зібрані у справі докази, — каже  газеті"Експрес" Олена Антонюк. — Це унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для з’ясування розміру реальних збитків.

У постанові наголошено, що судами неповністю встановлено фактичні обставини, зокрема, не з’ясовано суті медичних обстежень та їх зв’язку із пробою Манту. Не визначено, які витрати пов’язані саме з обстеженнями фактичного стану здоров’я підлітків, а які до таких не належать. У випадку неможливості встановлення цих обставин за наявними у справі доказами суди мали би призначити судово-медичну експертизу, а цього не було зроблено. Тож справу скерували на новий розгляд до суду обласної апеляційної інстанції.

— Проте ключовий висновок у цій справі все ж пролунав, чи не так?

— Так, і цей судовий висновок — про проведення проби Манту без згоди батьків і незареєстрованим препаратом. Те, що відбулося у середній школі на Вінниччині, є прямим порушенням норм статті 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” та статті 27 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення України”.

— А кого визнано головним порушником?

— Порушення спричинили дії працівників Вінницької ЦРКЛ, що підпорядковується МОЗУ. Отже, платити мусить міністерство. Щеплення чи діагностичний тест — і на цьому наголосив Верховний Суд — може бути проведено лише медичними працівниками, які мають відповідну кваліфікацію та дозволи, і після медичного огляду дитини. А цього не було зроблено. Крім того, препарат для проби Манту не був внесений до Державного реєстру лікарських засобів. Контроль якості туберкуліну серії 14/51 було проведено лише після його введення.

— Є надія, що, з огляду на позицію Верховного Суду у справі дітей з Вінниччини, надалі суди будуть ретельніше досліджувати обставини таких інцидентів, — каже Ігор Щедрин, голова координаційної ради ГО “Медичний контроль”. — Саме такі історії підірвали довіру людей до вакцинації, спричинили масові відмови від щеплень, і, як наслідок, — спалахи небезпечних інфекційних хвороб в Україні.

— А про які наслідки реакції Манту мали би попередити батьків школярів?

— Це тест для раннього виявлення туберкульозу, тож при його проведенні використовують алерген туберкулопротеїн, — пояснює Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — Він і провокує алергічну реакцію сповільненого типу — почервоніння та появу інфільтрату (папули).

Виконаний грамотно тест не спричиняє тривалого дискомфорту. Серед протипоказів до проведення туберкулiнової проби, що можуть спричинити побічну реакцію, — шкiрнi хвороби, гострi й хронiчнi недуги в стадiї загострення. Тому пацієнта перед проведенням проби Манту обов’язково повинен оглянути лікар.

Радимо прочитати, як українці розробляють препарат, що дозволить видаляти онкопухлини без шкоди для здоров'я

Найважливіше

25.03.2019
:
Політика
Фото s.abcnews.com

Такий крок американського президента здатен похитнути цінності "Кримської декларації", стверджують аналітики.

25.03
Cпорт

Найцікавіше про суперника нашої збірної з футболу, нефартового рефері та шанси на перемогу.

25.03
Історія
Народження фашизму у Європі: про Муссоліні, римські салюти та в’язку березових прутів

Сто років тому на політичному небосхилі Італії з'явився сумнозвісний дуче.

25.03
показати більше