Ще декілька годин тому шкіра в зоні росту бороди чи під пахвами, у ділянці бікіні була бездоганною: поголена, свіжа. Аж раптом на ній у місцях, де ростуть волосинки, “вистрибнули” гнійнички.
— Так проявляється сикоз — запальне захворювання волосяних фолікулів, поширене як у чоловіків, так і у жінок, — каже лікарка-дерматокосметологиня Жанна Приходько. — Поверхня нашої шкіри не стерильна, на ній живуть різні мікроорганізми. Ми не відчуваємо цього, поки за певних умов вони не активізуються. А сприяють цьому, зокрема, перегрів і переохолодження, ожиріння і нестача ваги, безсоння. А ще — підвищене потовиділення, яке створює сприятливе середовище для розвитку бактерій. Даються взнаки й гормональні порушення, що провокують зміни у роботі сальних залоз. Розвиток сикозу зазвичай пов’язаний з мікротравмою, наприклад, при голінні, випадковому висмикуванні волосинок та з інфікуванням шкіри стафілококовими бактеріями. Гнійники можуть виникати всюди, де є волосся. Сприяє цьому використання спільних бритв, нестерильних пінцетів.
Дуже неприємна проблема — сикоз носа. Річ у тім, що всередині носової порожнини є волосяний покрив, що слугує захисним бар’єром від пилу, а також відповідає за терморегуляцію слизової оболонки. Він росте з волосяних мішечків, що розташовані у товщі шкіряного шару. Та коли в них потрапляє інфекція, розвивається гнійно-запальний процес, що вражає волосяні фолікули. Так буває зокрема у тих, хто має звичку висмикувати волосинки у носі чи вичищати його пальцем.
— А як відрізнити сикоз від інших хвороб?
— Для встановлення діагнозу лікар-дерматолог насамперед огляне шкіру. Далі призначить мікроскопічне дослідження виділень із ураженої зони, щоб підтвердити наявність стафілококової інфекції. Бо є подібні захворювання з появою гнійничків, пов’язані з стрептококом, як-от імпетиго. У складних випадках може знадобитися бактеріологічний посів для визначення чутливості збудника до антибіотиків чи інші додаткові аналізи.
— Які методи лікування цієї хвороби найбільш ефективні?
— Використання антибактеріальних мазей, обробка шкіри антисептичними розчинами. Може знадобитися і системна терапія, наприклад, призначення антибіотиків внутрішньо у разі тяжкого перебігу. Ефективна й фізіотерапія. Насамперед важливий ретельний догляд шкіри: використання гіпоалергенної косметики, уникнення подразників — грубих рушників, агресивних засобів для гоління.
Не можна зволікати з лікуванням сикозу. Інакше він може перейти в хронічну форму, інфекція пошириться на здорові ділянки шкіри, можуть розвинутися важкі гнійні ускладнення і утворитися рубці. Особливої уваги потребує сикоз носа. Носова порожнина має спільну венозну мережу з судинами головного мозку. Вчасно не зупинена інфекція може потрапити в загальний кровотік, що загрожує розвитком небезпечних станів, приміром, менінгіту — запалення захисних оболонок головного та спинного мозку.
