Майже всі люди хочуть знати, як харчуватися, щоби бути здоровими та активними. Багато хто прагне схуднути і шукає для себе відповідний стиль харчування. Тому й не дивно, що так багато нині тих, хто називає себе дієтологом, експертом з харчування, ЗСЖ-блогером і так далі. Утім більшість із них — самозванці. Адже не мають жодної профільної освіти, а свої поради беруть просто зі стелі.
Крім них, є, звичайно, і лікарі-професіонали, які пройшли навчання, мають диплом і практичний досвід. Однак навіть професіонали дуже обмежені сучасним станом науки про харчування. У чому всі вони помиляються?
НАШІ ПРЕДКИ МРІЯЛИ Б ПРО ТАКУ ЇЖУ!
Пропоную для початку з’ясувати, звідки взагалі взялася думка, що з допомогою їжі можна позбутися певних хвороб або ж продовжити життя. Адже недуг, які безпосередньо спричинені неправильним харчуванням, не так уже й багато. Це, наприклад, цинга, бері-бері, пелагра, рахіт, зоб, залізодефіцитна анемія. Більшість із них пов’язана з тим, що в харчуванні людини критично не вистачає якогось компонента — вітаміну, мікроелемента чи незамінної амінокислоти. Втім у сучасному світі ці хвороби — екзотика. Ми навіть не усвідомлюємо, наскільки поліпшилося наше харчування за останні сто років, і вважаємо поганим і неправильним те, про що наші предки могли тільки мріяти!
Уявіть: на початку ХХ сторіччя у США 75% дітей мали симптоми рахіту, а на пелагру хворіло щонайменше три мільйони людей. Що коїлось у відсталих країнах — можна тільки здогадуватися. Утім нині у розвинених державах цих хвороб майже немає. І сталося це завдяки революції у виробництві та логістиці продуктів, яка зробила повноцінне харчування доступним усім!
ЯК ДОВЕСТИ, ЩО ВЖИВАННЯ ЯБЛУК ПРОДОВЖУЄ ЖИТТЯ?
У середині ХХ століття з’явилася гіпотеза про те, що стиль харчування може впливати на ризик виникнення важких хронічних хвороб: діабету, остеопорозу, атеросклерозу, раку, деменції тощо. Утім жодних переконливих даних на користь цієї гіпотези не було.
Річ у тім, що шукати такі докази шляхом строгих контрольованих експериментів надзвичайно важко. Наприклад, щоб визначити, чи справді вживання яблук впливає на тривалість життя, треба стежити за двома великими групами людей, одна з яких їсть яблука, а друга — ні. І такий експеримент триватиме десятки років, аж доки більшість піддослідних помре, тобто результатів дочекаються лише наші діти.
Крім того, спробуйте змусити тисячі людей все життя не вживати яблук чи, навпаки, їсти їх постійно! Додайте до цього безліч абсолютно не контрольованих чинників, які виникають протягом життя конкретної людини, і стане зрозумілим, що такі досліди провести практично неможливо.
Майже всі надійні висновки про харчування в сучасній дієтології зроблено за результатами експериментів на лабораторних тваринах або на людях, які живуть у строго контрольованих умовах, — військових, космонавтах, спортсменах. Але погодьтеся: пересічний дядько Василь — далеко не космонавт і аж ніяк не лабораторна миша, тому переносити дані, здобуті у процесі вивчення тварин і маленьких груп людей, на все суспільство не можна.
Тому науковці вирішили застосувати інший метод — опитування населення, назвали його “оцінка дієти з пам’яті”. Багатьох людей питають, що та скільки вони їли, і на основі цього пробують виявити зв’язок із захворюваністю. За понад 60 років проведено десятки тисяч досліджень цим методом. Вони виявили багато можливих зв’язків між різними продуктами харчування і хворобами, але (увага!) ці дані суперечать одні одним, а подекуди й здоровому глузду.
Але погодьтеся: пересічний дядько Василь — далеко не космонавт і аж ніяк не лабораторна миша, тому переносити дані, здобуті у процесі вивчення тварин і маленьких груп людей, на все суспільство не можна.
Такий безлад і брак наукового консенсусу зумовлені низкою фатальних хиб опитування щодо дієти. Часто люди просто не пам’ятають, що їли і в якій саме кількості. Дехто може згадувати в анкеті про борщ і вареники, але не вказати сухарики і пиво. Крім того, люди часто підлаштовують свої відповіді під певні стереотипи. Наприклад, молоді можуть обманювати, що п’ють фруктово-овочеві смузі — аби видатися крутими і модними. Тож у наукової спільноти досі нема єдиної думки про те, чи існує опосередкований вплив харчування на виникнення та перебіг більшості хронічних хвороб.
ПОМИЛКОВА АНАФЕМА ЯЙЦЯМ
Чимало, здавалось би, переконливих дієтологічних досліджень не виявляють реальних причинно-наслідкових зв’язків. І це проблема. Наприклад, є переконливі дані про те, що переїдання призводить до ожиріння. Але немає даних про те, що саме харчування збільшує смертність від ожиріння. Люди із надмірною вагою частіше хворіють на серце, але не зрозуміло: інфаркти є наслідком ожиріння чи ожиріння та інфаркти викликані якоюсь іншою загальною причиною, наприклад, недо статньою фізичною активністю. Так, це може здатися маячнею, бо інтуїтивно зрозуміло, що “у товстунів просто серце впоратися не може”. Але наука працює саме так — кореляція ще не означає наявності причинно-наслідкового зв’язку.
Ось приклад, який пояснює, чому це важливо. Пригадуєте історію з холестеролом, який у нас неправильно називають “холестерином”? Років тридцять тому виявлено сильну кореляцію між підвищеним рівнем ліпопротеїнів низької щільності (відомими у народі як “поганий холестерин”) і розвитком атеросклерозу. Даних про те, чи сам собою холестерол є причиною атеросклерозу не було, але його накопичення в атеросклеротичних бляшках вважали достатнім доказом. Почався хрестовий похід проти холестеролу: масова істерія, розробка ліків для його зниження, безхолестеринові дієти, анафема курячим яйцям, жовток яких містить холестерин. Але через двадцять років виявилося, що підвищений рівень холестеролу не є причиною атеросклерозу. Бо існують інші фактори, які одночасно спричиняють як саму хворобу, так і проблеми з рівнем холестеролу. Тож обмежувати споживання холестеролу для здорових людей було безглуздям. У нормі він синтезується в печінці у величезній кількості (десятки грамів на день), а якщо якась частина надходить з їжею, то печінка просто синтезує трохи менше. Переїсти холестеролу здоровій людині практично неможливо. Яйця були реабілітовані, а всі обмеження скасовані!
Після цієї історії вчені стараються бути вкрай обережними, але, на жаль, харчування — резонансна тема, і все одно чи не щодня з’являються всілякі сенсації на кшалт тієї, що “ковбаса неминуче викликає рак”. До речі, ризик онкологічних хвороб серед любителів переробленого червоного м’яса теж доведено ненадійними дослідженнями лише на базі опитувань.
Не дивно, що, зокрема, цього місяця вийшло чергове велике дослідження, в якому спростовано попередні дані про шкідливість м’яса.
Варто згадати ще один схожий приклад — заборону в ЄС виробляти копчені продукти (наприклад, шпроти). Таке рішення базувалось на лабораторних дослідженнях вмісту канцерогенів у копченій рибі та експериментах щодо їх впливу на тварин. Утім немає досліджень, де було би незаперечно доведено підвищену захворюваність на рак серед любителів шпротів. Шкода для людини від споживання копченої риби — це лише припущення (хоч і не позбавлене підстав).
Переїсти холестеролу здоровій людині практично неможливо. Яйця були реабілітовані, а всі обмеження скасовані!
ЗМАГАННЯ ВЕГЕТАРІАНЦІВ, ВЕГАНІВ ТА М’ЯСОЇДІВ
Вегетаріанство чи не найпопулярніша дієта у світі. Наразі науковий консенсус щодо нього полягає в тому, що традиційне вегетаріанство, коли людина не вживає м’яса та риби, але їсть молочні продукти та яйця, є повноцінною цілком безпечною для здоров’я дієтою. Водночас даних про те, що вона однозначно краща за дієту з помірним споживанням м’яса, немає. Якщо вегетаріанство вам подобається чи відповідає вашим релігійним, філософським принципам — на здоров’я! Але спеціально ставати вегетаріанцем заради міфічного “поліпшення здоров’я”, мабуть, не варто. А от веганство — агресивний різновид вегетаріанства, який передбчає відмову від будь-яких продуктів тваринного походження, — звісно, може бути небезпечним. Збалансувати таку дієту за поживними речовинами та мікроелементами — дуже важко. Доводиться вживати вітамін В12 у таблетках, бо його взагалі немає в рослинній їжі. Веганство категорично не підходить дітям та вагітним. Жити на такій дієті можна, але це вимагає надмірних зусиль, і не дає жодних переваг, які були б підтверджені науковими дослідженнями.
ВИСНОВОК
У цьому тексті я не заперечую, що, наприклад, яблука містять вітаміни та корисні мікроелементи. Але хочу сказати, що наївно думати, ніби саме яблука можуть продовжити нам життя. Сучасна дієтологія — наука з дуже низьким рівнем доказовості. Все, про я писав вище, стосується лише здорових людей. У разі наявності реальних хвороб (а не просто бажання покращити колір шкіри або прибрати целюліт), медицина досить добре знає, що і як треба робити з харчуванням. Якщо ви хворі, то чітко виконуйте рекомендації лікаря. А якщо хочете схуднути і обираєте для себе стиль харчування, то майте на увазі: єдиним науково доведеним здоровим способом схуднути є такий — менше їсти і більше рухатися!
Читайте також усю правду про вітаміни в пігулках
