Як допомогти дитині пережити емоції у час війни? “Брехати точно не варто”

Професор Йорг Фегерт, дитячий психіатр, фахівець з лікування травм та керівник групи зі стратегій охорони психічного здоров'я Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії, радить, як підтримати дітей, які пережили війну?

Фото Agencja Wyborcza.pl
Фото Agencja Wyborcza.pl

– Понад 700 тисяч дітей та молоді вже втекли до Польщі через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Який відсоток цих дітей потребуватиме допомоги спеціаліста?

– Дослідження показують, що третина неповнолітніх (а дехто говорить і про половину), які втекли з територій, постраждалих від війни або стихійного лиха, можуть самостійно впоратися з цим досвідом, — каже професор Йорг Фегерт в інтерв'ю Ukrayina.pl. — Їхня психічна система достатньо стійка.

Близько 10 відсотків дітей переживають так звану уповільнену реакцію. Після втечі в безпечне місце вони спокійні, організовані, підтримують своїх матерів і справляють враження надзвичайно сильних і зрілих для свого віку. Але через кілька місяців або навіть через рік після втечі у них з’являються такі симптоми, як гіперактивність, панічні атаки, нетримання сечі, агресивна поведінка – це ознаки того, що їхня психічна система замість того, щоб боротися з травмою, відклала її наслідки. Такі діти потребують консультації фахівця.

Приблизно у чверті дітей з самого початку проявляються симптоми гострої реакції на переживання травми. Якщо цим дітям забезпечити відповідні умови, симптоми можуть зникнути через кілька місяців, але вони також можуть стати хронічними. В останньому випадку необхідно звернутися до психіатра і почати терапію, адже, скоріш за все, йдеться про ПТСР. 

Таким чином, можна виділити чотири основні типи реакції на переживання воєнної травми: модель опору, відстрочену реакцію, поступове одужання та хронічну стадію.

– Ви згадали про важливість “забезпечити дітям належні умови”. Що може допомогти дітям і підліткам одужати?

– У перші місяці після втечі найважливіше – забезпечити не лише фізичну, а й психічну безпеку. В останньому аспекті провідну роль відіграють матері, бабусі та інші люди, з якими втекли діти. Навіть найменшим потрібно пояснювати, що вони переживають. Звичайно, ці розповіді мають відповідати віку. Незважаючи на те, що вони вже в безпеці, багато дітей та підлітків переживають за своїх батьків, братів та інших родичів, які залишилися в Україні. Наскільки це можливо, їм слід допомагати підтримувати з ними постійний контакт. Безперервність стосунків дуже важлива для відчуття безпеки.

Дорослі біженці проводять багато часу, читаючи новини в телефонах і переглядаючи репортажі про війну. Пам’ятайте, що поруч діти, вони бачать і чують ваш плач, коментарі “як це страшно”. Якщо вони залишаться наодинці з таким фрагментарними повідомленнями, їм буде важко почуватися в безпеці. Дорослі повинні пояснити їм, що це таке страшне, що це означає для тих, хто залишився там, і для нас тут. Для благополуччя дітей важливо побудувати перспективу – часові рамки, які дозволяють дивитися в майбутнє. Вони часто самі цього хочуть, бо замість того, щоб повернутися в думках до того, що було, воліють запитати: що ми робитимемо завтра? що будемо їсти на вечерю? чи я піду до школи? Такий каркас також можна побудувати на основі розпорядку дня, в якому є постійні повторювані елементи, що дають відчуття захищеності.

Брехати дітям, заперечуючи війну і наші тривоги, точно не варто. Вони все одно відчувають спільно з нами ці емоції, вони не повинні бути з ними наодинці. Розмови про почуття, які ми переживаємо, також допомагає.

Для дітей заміною нормальності є повернення до ритуалів повсякденного життя, що допоможе зменшити тривожність. Наприклад, якщо перед війною мама присипала дитину з колисковою, було б добре, якби вона і далі це робила. 

Дайте дітям альбом для малювання та олівці. Їм буде набагато легше висловити такі почуття, як тривога чи смуток, на малюнку. Підлітку можна запропонувати вести щоденник – щоденні нотатки самі по собі лікувальні, а при необхідності можуть допомогти і в подальшій терапії. 

– Чи запам’ятає дитина подію як травматичну, залежить не від рівня реального ризику, а від суб’єктивної інтерпретації того, що відбувається, читаємо у статті Європейського товариства дитячої та підліткової психіатрії, членом якого ви є. Як це зрозуміти?

– Особливо ця закономірність стосується дітей молодшого віку, які сприймають реальність, фільтруючи її через емоції дорослих, особливо найближчих. Дитина може запам’ятати втечу на машині через зону бойових дій як безпечну, якщо її мама у цей час матиме вигляд сильної і спокійної. Водночас, якщо хтось з дорослих, перебуваючи в безпечному місці, постійно наляканий і безпорадний, дитина - хоча їй об'єктивно нічого не загрожує - буде відчувати постійний страх і напругу. 

Справа не в тому, щоб робити вигляд, ніби війни немає, що це нас більше не стосується, бо ми втекли. Скоріше, мова про те, щоб сказати правду: я не знаю, що відбувається з твоїм батьком, ми не можемо на це вплинути, але тато, безперечно, радий, що ми в безпеці, і він хотів би, щоб нам тут жилося якнайкраще. На цьому мусимо зараз зосередитися.

– Що свідчить про те, що дитина не дає собі ради з травмою?

– Малі діти не вміють говорити про свої страждання. Ознакою того, що вони страждають, може бути регрес у їхній повсякденній поведінці. Наприклад, дитина дошкільного та раннього шкільного віку починає вночі мочитися під себе, не хоче їсти, стає агресивна. На перший погляд, її поведінка не асоціюється з реакціями травмованого: у нашій уяві такі ходять пригнічені, замкнуті й стривожені. При цьому багато дітей не слухає батьків, збуджується, свариться, б'є інших дітей. Іншими словами, вони роблять те, що нам не подобається, що дратує. Тому так важливо, щоб люди, які приймають біженців, а також вихователі дитячих садків і шкіл, усвідомлювали причини такої поведінки. Регрес у малюків є нормальною реакцією на такі важкі переживання.

Зараз, на цій ранній стадії боротьби з травмою, немає сенсу відвідувати психолога чи психіатра, оскільки нам довелося б відвезти туди більшість дітей-біженців. Просто треба дати дитині час і дозволити перетравити емоції по-своєму. Лише через кілька місяців ми зможемо визначити, у кого симптоми переросли в більш стійкі або навіть розвинувся ПТСР. Ці діти потребують терапії.

– Багато біженців, опинившись закордоном, одразу віддають дітей до нової школи. Хіба це не додатковий стрес для них?

– Школа організовує ритм дня, є комплексом ритуалів і місцем соціалізації, тому може зіграти ключову роль у стабілізації дитини. Проте все залежить від того, як організовано процес адаптації українських дітей. У Німеччині в 2015 році, коли там прийняли понад мільйон біженців з Близького Сходу та Африки, у школах були підготовчі класи, в яких діти-біженці інтенсивно вивчали німецьку мову, але на уроки фізкультури, малювання, музики ходили разом із німецькими дітьми. Звичайно, кинути деяких українських дітей до класу, повного польських чи німецьких дітей, може бути для них стресом. Але багато залежить і від викладача, який, побачивши симптоми травми, наприклад у формі агресії, відреагує правильно.

– Тобто як?

– Він повинен пояснити польським учням, що їхній новий друг або подруга сам по собі не агресивний, а це такий спосіб полегшити травматичний досвід. У дітей сильне почуття справедливості, яке коротко передається у правилі “якщо я не можу, то не може і він”. Тому ви повинні попросити їх уявити, що б вони відчули, якби їм довелося залишити дім, школу, друзів, тата, собаку і втекти до зовсім незнайомих людей. Важливо, щоб школа створювала атмосферу розуміння та співпереживання замість неприйняття та стигматизації. Тому вчителі, опікуни та сім’ї, які приймають біженців, повинні знати, що таке травма, які її симптоми і як на неї адекватно реагувати. 

– В чому суть лікування травми війни під час терапії?

– Перший етап терапії – це психоосвіта, яка полягає в простих розмовах про симптоми і поясненнях їх причин. Якщо пацієнт у дошкільному віці, ми в першу чергу працюємо з його батьками. Але для дітей шкільного віку інформація, чому вони так реагують, є дуже важливою. Якщо дитина починає мочитися вночі, їй соромно, самотньо, вона збентежена, дуже важливо їй підкреслити, що так само реагують і інші діти, які пережили подібний досвід.

Під час наступних зустрічей терапевт працює разом з дитиною, щоб встановити довірчі стосунки та зміцнити відчуття безпеки. Зрештою разом їм доводиться відтворювати найважчі спогади. У терапії ми називаємо такий етап “витримкою”. Ідея полягає в тому, щоб  образи та звуки розмістити в послідовності розповіді, щоб замість сильних емоцій і тілесних реакцій, які вони викликають, таких як прискорене дихання, пітливість або плач, були також слова, що описують ці події. Це ключовий момент терапії, тому важливо, щоб він з’явився тоді, коли дитина почувається в цілковитій безпеці в терапевтичній ситуації.

До експозиції травми ми можемо привести різними шляхами. За звичайних обставин, тобто коли дитина розмовляє тією ж мовою, що й терапевт, ми працюємо в когнітивно-поведінкової терапії. 

У 2015 році ми мали клопіт, як допомогти сирійським дітям з травмою війни. Тому ми почали навчати наших терапевтів техніці EMDR (Eye Movement Desensitization and Reprocessing). Найважливішим у EMDR є те, що терапевту не потрібно знати мову пацієнта. Дитина говорить і в той же час спостерігає за простими, рівними рухами терапевта, який, наприклад, водить пальцем справа наліво. Дитина говорить і зосереджується на русі, що дозволяє їй відділити описані події від супутніх емоцій. Терапевт не знає, про що говорить дитина, але спостерігає за рухом очних яблук і з нього читає, наскільки важкі переживання має дитина. Він не припиняє повторювати рухи. Я знаю, що це звучить дивно, але після кількох років роботи в цій терапії я можу сказати, що вона працює.

– Як це можливо?

– Терапія травм полягає в тому, щоб пацієнт навчився контролювати свої емоції. Методи досягнення цього можуть бути різними. У когнітивно-поведінкової терапії робота проводиться на основі історії, яку нам розповідає дитина. Її мета – інтегрувати травматичний досвід з іншими життєвими подіями, вписати їх в автобіографічну послідовність. EMDR – це відокремлення історії від емоцій, які переповнюють. В обох випадках діти відновлюють контроль над своєю історією.

– А якщо травма не лікуватиметься?

– Тоді дитина відчуває неконтрольовані спогади, тобто коли звук, запах, місце, тон чийогось голосу нагадують їй про травмуючі події та викликають надзвичайно сильні емоції, – вона починає відчувати страждання. Це, у свою чергу, посилює соціальну ізоляцію, депресію і навіть закінчується суїцидальними думками…

– Якщо вірити дослідженню, терапія буде потрібна не менше 10 відсоткам дітей, з них 700 тисяч перебувають у Польщі. У країні, де працює близько 500 дитячих психіатрів.

– У Німеччині також не вистачає спеціалістів, щоб мати справу з такою кількістю пацієнтів. Тому нам потрібна багаторівнева опіка – ось про що йдеться у цьому інтерв’ю – тобто ми починаємо допомагати від будинків, які приймають біженців, через школи, будинки культури, групи підтримки, консультаційні центри та лікарні. На кожному з цих рівнів люди повинні мати базове уявлення про воєнні травми, можливі симптоми та реакції. Давайте зосередимося на реальних потребах дітей: відчутті захищеності, забезпеченні контактів з однолітками, організації ритму повсякденного життя.

Ситуація унікальна, і нам потрібно тверезо оцінити ресурси, які є в нашому розпорядженні, а потім шукати творчі рішення, щоб заповнити прогалини. Перш за все, до терапевтичного процесу необхідно залучити якомога більше людей, які щоденно контактують з біженцями.

Магда РОШКОВСЬКА

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також дві зворушливі історії кохання у час війни

Люди і проблеми
Фото loda.gov.ua

Постанова Кабміну №560 передбачає, що відтепер багатодітним батькам потрібно нотаріально довести, що беруть участь в утриманні своїх неповнолітніх синів та дочок.

14.06
Подробиці
Зруйнований ударом РФ драмтеатр у Маріуполі, фото з соцмереж

У звіті Global Rights Compliance, надісланому до МКС, російський уряд і безпосередньо Володимира Путіна звинувачують у навмисній стратегії створення голоду для населення під час облоги Маріуполя.

14.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Російський диктатор Володимир Путін назвав умови переговорів з Україною. Він заявив, що Україна повинна відмовитись від вступу до НАТО та вивести війська з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

14.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Україна та її західні прихильники сперечаються щодо швидкості та масштабів підготовки пілотів-винищувачів: Київ тисне на американських та європейських партнерів, щоб вони розширили програму, а союзники заперечують, що українські пілоти ще не готові почати літати на літаках F-16 у великій кількості.

14.06
Подробиці
Фото: Getty Images

Війська РФ почали просуватися уперід на Донеччині.

14.06
Подробиці
Фото: Getty Images

Диктатор Кім Чен Ин допомагає своєму колезі Путіну знищувати Україну.

14.06
Люди і проблеми
Фото Ярослава СТАНЧАКА

Позитивна динаміка до збільшення міжнародних резервів України, яку ми спостерігали останнім часом, припинилася.

14.06
Подробиці
Скриншот з відео

Увечері 13 червня в прикордонному Шебекіно прозвучали вибухи. Вони були такої сили, що у місцевих у домівках повибивало вікна. Проте, причиною вибуху стали не українські дрони, а російські боєприпаси.

14.06
Подробиці
Фото: Getty Images

На думку президента США для перемоги України зроблено вже чимало, залишилось прописати деталі.

14.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Найцікавіше, що стріляли по кораблю не російські окупанти, а представники зовсім іншої країни.

14.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Росіяни вдалися до масованого комбінованого удару по Україні із застосуваннях різних типів ракет та ударних БПЛА.

14.06
Подробиці
Фото: зруйнований аеродром Бельбек, телеграм-канал окупантів

Американські аналітики вважають, що Україна невдовзі зможе повернути Крим військовим шляхом.

13.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

РФ так і не змогла створити на території України буферну зону, про яку мріяв Путін.

13.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Більше того, у США припускають, що в майбутньому Україна сама піде у контрнаступ.

13.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Одразу вісім країн звернулись до ЄС з вимогою заблокувати дипломатів РФ.

13.06
Подробиці
Фото ілюстративне: www.facebook.com/Taclbery

Українські військові знищили ще п'ять ворожих човнів на Півдні. Про це повідомив речник військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

13.06
Cпорт
Фото facebook.com/UkrainianTennisFederation

Загальний призовий фонд турніру цього року становив понад 53 мільйони євро.

13.06
Подробиці
Фото з Telegram

Російські “журналісти” потрапили під обстріл у Горлівці.

13.06
Подробиці
Фото depositphotos.com

Пекін лобіює серед урядів свій альтернативний “мирний план” із завершення війни РФ проти України й критикує майбутній саміт у Швейцарії.

13.06
Подробиці
Скрін з відео

Обидва підозрювані знали дівчинку і її маму. Один із чоловіків навіть був у стосунках з жінкою.

13.06
Люди і проблеми
Скрін з відео Поліції Рівненської області

Правоохоронці склали на неповнолітніх адмінпротоколи за статтею про дрібне хуліганство.

13.06
Подробиці
Фото: wikimedia.org

“Польща не погоджувалася на передачу польської батареї. Польські Patriot захищають польське небо, і це не зміниться", - сказав заступник голови Міноборони країни Цезарій Томчик.

13.06
Подробиці
Фото: facebook.com/joebiden

Президент США готовий послати чіткий сигнал Путіну на саміті “Великої сімки”.

13.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Швейцарія хоче обмежити допомогу українським біженцям. Відповідне рішення ухвалила Верхня палата парламенту.

13.06
Подробиці
Фото ОП.

Підсумкове рішення Саміту миру, яке було невигідне для України, змінили. Яких наслідків вдалося Україні уникнути.

13.06
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Кожен може обирати - взяти участь у додатковій сесії чи чекати, коли у тимчасовому екзаменаційному центрі відновлять електропостачання.

13.06
Подробиці
Запорізька АЕС.

Цілком можливо, що українцям доведеться перезимувати у темряві. ВВС пише, що проблема не лише в атаках РФ, але і у тому, що після відновлення подавання електроенергії люди одночасно вмикають усі свої електроприлади.

13.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Українські бійці Сил спецоперацій (ССО) вразили нову станцію зв'язку росіян. На озброєння в армію окупантів Р-416ГМ надійшла у 2018 році.

13.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Українські сили намагаються послабити російську ППО перед отриманням F-16. Це дозволить використовувати пілотовану авіацію ближче до прифронтових районів.

13.06
Подробиці
Фото ГУР.

Буданов заявив, що Росія розпочала літній наступ. За словами очільника розвідки, "армагедону не буде".

13.06
показати більше