Вона має форму метелика, розташована у передній частині шиї і важить у середньому 15 — 30 грамів. Але позначається на роботі інших органів, а також на зовнішності, працездатності й поведінці людини.
— Чи завжди за симптомами можна здогадатися, що не все гаразд із щитоподібною залозою?
— Для пересічної людини симптоми не завжди очевидні. Це можуть бути, наприклад, раптові перепади настрою, безпричинні втома, надмірна тривожність, агресія, плаксивість чи емоційна нестабільність. Не варто списувати їх на повсякденний стрес. Бо це можуть бути ознаки гіпертиреозу, при якому щитоподібна залоза виробляє забагато гормонів — тироксину й трийодтироніну. Вони керують обміном речовин та критично важливі для формування й роботи нервової системи. Будь-який дисбаланс одразу позначається на емоційному стані та когнітивних функціях, — зауважує Надія Гельнер, лікарка-генетикиня, фахівчиня з ендокринології. — Постійно не виспані? А можливо, проблема в гіпотиреозі (знижена функція залози) й уповільненні метаболізму? У таких випадках страждає і серце. Бо тироксин і трийодтиронін безпосередньо контролюють частоту серцевих скорочень, силу серцевого м’яза та рівень холестерину. Порушення у роботі залози змушують серце працювати неправильно, підвищуючи ризик розвитку небезпечних кардіологічних хвороб.
— А на зовнішність людини негаразди у роботі щитоподібної залози впливають?
— Так. Наприклад, додатковий маркер для діагностування гіпертиреозу зу — витрішкуватість очей (екзофтальм). Можуть надокучати також відчуття піску в очах, почервоніння кон’юнктиви, світлобоязнь та надмірна сльозотеча.
Підвищення рівня гормонів залози призводить до схуднення, а зниження — до набору зайвих кілограмів. Нестача цих гормонів уповільнює обмін речовин — стають ламкими нігті, випадає волосся. Ця стосується також брів та вій. Усі такі симптоми разом із збільшенням щитоподібної залози — привід звернутися до ендокринолога.
До слова, хвороби щитоподібної залози позначаються і на репродуктивному здоров’ї. У жінок порушується менструальний цикл. А в чоловіків зменшення рівня гормонів цієї залози може спровокувати зниження статевого потягу, непліддя.
— Які обстеження слід пройти насамперед, аби з’ясувати, що не так із щитоподібною залозою?
— Показовим є аналіз крові на тиреотропний гормон (ТТГ) — це гормон гіпофізу, який регулює роботу щитоподібної залози, а також — на трийодтиронін (Т3) вільний і тироксин (Т4) вільний. При підозрі на аутоімунний процес може знадобитися й аналіз на антитіла до тиреопероксидази (АТПО). Важливе у діагностиці й ультразвукове дослідження. Воно дозволяє оцінити розміри та наявність структурних змін залози, виявити на ранніх стадіях патологічні новоутвори.
Зауважу, що в розвитку патологій щитоподібної залози значну роль відіграє спадковий фактор. Якщо у ваших прямих родичів були негаразди з цим органом, то ви — у групі ризику.
— А як правильно підтримувати здоров’я щитоподібної залози?
— Для нормальної роботи вона регулярно потребує кисню, білків, а надто — йоду. В Україні легкий чи помірний дефіцит йоду спостерігається на всій території країни, але найвищий — в гірських та поліських місцевостях. Усім, хто живе в регіонах з йододефіцитом, рекомендовано щодня заживати йодовану сіль, а також обов’язково включати в раціон рибу, морські водорості, інжир, волоські горіхи. У цих продуктах йод міститься у формі, що найкраще сприймається організмом.
