"Є розчинна рослинна клітковина (пектини) і нерозчинна (целюлоза, лігнін тощо), з них складаються грубі волокна рослинного походження, — пояснює у коментарі газеті Експрес Віктор Досенко, завідувач відділу Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ. — Завдяки тому, що вони проходять крізь тонку кишку дрібними порціями, не підстрибує концентрація глюкози в крові, інсулін виробляється поступово і в нормальній кількості. Відповідно, відчуття ситості довше, менший ризик метаболічних порушень. Ще один важливий момент: коли, приміром, висівки рухаються по травному тракту, то механічно його очищують від різних накопичень, зокрема й від залишків холестерину. Крім того, рослинні волокна — середовище для розвитку корисної мікрофлори в кишківнику.
До речі, лідером за кількістю харчових волокон є висівки — 40 — 45 грамів клітковини у 100 грамах. Гриби мають — 20 — 25, сухофрукти 12 — 15, овес, гречка — 10 — 15, бобові — 9 — 13 грамів відповідно. Добова норма клітковини для дітей і дорослих — 20 — 30 грамів".
Чому дієтологи наполягають на тому, що м'яса треба вживати значно менше, ніж рослинної їжі? Відповідь на це питання — у друкованому форматі газети Експрес.
