Гуцули ХХІ століття і жіночий бізнес — про туризм у Криворівні і те, чому варто тут побувати

Поки чоловіки перебувають на заробітках за кордоном, жінки розвивають сімейну справу.

Люба Цвілинюк у вільний час ходить у гори — відпочити.
Люба Цвілинюк у вільний час ходить у гори — відпочити.
Фото Лариси Пецух

Нагадаємо, газета “Експрес” підготувала для читачів спецпроект — про життя сучасних гуцулів. Ми писали про їхні незвичні традиції, популярні ремесла, побут та відпочинок, розповідали про славного коваля з села Криворівня.

А сьогодні пропонуємо вашій увазі текст про туризм на Гуцульщині.

Отже, знайомтеся — Марія Петрук, власниця садиби. Жінка зі своїм чоловіком переїхала до Криворівні 15 років тому. Збудували тут садибу. Нині в ній — чотири двоповерхові будиночки на 150 місць! Є їдальня на 70 людей, а також великий зал, де можуть розміститися аж 400 гостей.

Доба проживання з харчуванням тут коштує 350 гривень з особи. Орієнтуються власники передусім на великі групи. Залежно від кількості туристів, тут працює два кухарі, декілька офіціантів, прибиральниця.

А садиба родини Мойсейчуків — це два великі будинки й один маленький, загалом тут може розміститись 22 особи. На подвір’ї є альтанка, облаштована кухнею, ставлять ще одну — для відпочинку.

Сімейний бізнес започаткували батьки пані Ірини Кіращук. Спочатку здавали кімнати у власному домі, згодом стали розширятись. Нині Ірина займається поселенням, прибиранням у кімнатах, її мама готує їжу. За проживання з однієї особи тут беруть 150 гривень, за дворазове харчування — ще стільки ж.

“Туристів приймаємо взимку та влітку, починаючи з травня, — розповідає господиня. — Їдуть з Одеси, Харкова, Києва, Львова. Є постійні клієнти, які вже 20 років тут відпочивають. Утім садиба — не основний наш заробіток. Чоловік їздить на роботу за кордон, я працюю в фінуправлінні. Це наше хобі — приймати гостей і розповідати їм про наш край”.

“До нашої Криворівні туристи приїжджають, аби пройтися слідами Франка й Коцюбинського, побачити наші краєвиди, побут, звичаї, дізнатися, як доять корів, громадять сіно, — каже власниця іншої садиби Параскева Бельнега. — Ми не шкодуємо часу, аби про все розповісти”.

“У нашому селі туристичний бізнес вважається жіночим, — розповідає 31-річна Надія Перепелиця, ще одна власниця садиби. — Мій чоловік їздить за кордон на заробітки. А я працюю продавчинею у магазині. Коли багато гостей, беру відпустку, аби займатись садибою. Це важка праця. Маємо непоганий дохід лише за умови повного заселення”.

У її садибі можуть прийняти 16 осіб. За проживання беруть 150 гривень з особи, на Різдво — подвійна плата, харчування обходиться у 180 — 200 гривень. Овочі з власного городу, телятину, рибу докуповують. А от від свинини туристи переважно відмовляються.

Нерідко гості воліють самі готувати, для цього є плита на газовому балоні. А гуцульською пічкою, каже господиня, міські жителі не вміють користуватись. Перше ж, про що питають, — це пароль до Wi-Fi. Гості до Криворівні їдуть не лише з України, але й з Чехії, Польщі, Молдови. “Якось гостювала дівчина з Америки, біологиня, збирала в нас матеріал для докторської дисертації по лікарських рослинах”, — каже пані Надія.

В її оселі на стінах у рамках багато фотографій з гірськими пейзажами. Це роботи Люби Іллівни, мами пані Надії. Хоча в родини чимала господарка — троє свиней, дві корови, теля, 25 курей, ще й городи, — 57-річна жінка щонеділі йде в гори, аби погуляти, помилуватись місцевою красою, пофотографувати.

“Ми живемо серед неймовірних краєвидів, але часто їх не помічаємо”, — зауважує Люба Цвілинюк.  Зазначає: “Тут кожна травинка має лікувальні властивості, не треба до аптеки йти”. Жінка збирає звіробій, польову м’яту, мати-й-мачуху, з яких протягом року запарює чай, ягоди — гогодзи (так гуцули називають брусницю), афини (чорниці), чорниці (ожину). А високо в горах — коріння лікарських трав, шишки, з яких готує цілющі відвари й настоянки.

“У горах не відчуваєш втоми, навпаки, набираєшся сил та енергії, — зазначає гуцулка. — Мабуть, саме за цим і їдуть до нас туристи”.

Читайте також інші репортажі з Криворівні: про коваля, який працює високо в горах і стиль життя та філософію гуцулів.

Найважливіше

20.09.2019
:
Cпорт
Фото зі сторінки National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee у faceb

Андрій Трусов з ураженнням опорно-рухового апарату, виграв заплив на 50 метрів вільним стилем із рекордом світу. Далеко не кожен здоровий плавець наздожене його у воді.

20.09
19.09.2019
Історія

У 1934 році геніальний авіаконструктор спрогнозував майбутню повітряну війну, в якій літаки скидатимуть бомби на ворожі міста з недосяжної висоти.

19.09
Думка
Катерина Бабкіна, письменниця

Про радянську концепцію "страждати і терпіти", розвиток українського книжкового ринку і те, як розпочати читати із задоволенням.

19.09
Здоров'я

Поради сімейної лікарки та знавця народної медицини.

19.09
Cпорт
Фото instagram

"Мене дивують люди, які недооцінюють киян і навіть принижують, мовляв, перемога “Десни” не сенсація, бо у такого “Динамо” легко виграти".

19.09
Політика
Фото УНІАН

Тим часом експерти кажуть, що рішення влади має лише умовну легітимність.

19.09
18.09.2019
Політика

"Ми спостерігаємо деградацію державних інститутів, адже до влади приходять не професіонали, а ті, хто лише вважає себе профі".

18.09
Актуальне
Фото надані Музеєм шістдесятництва (4)

18 вересня українській художниці й правозахисниці могло би виповнитися 90 років. Про її світогляд, боротьбу із системою та стосунки з Василем Стусом.

18.09
Думка
Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік Володька

Як маленьке зло з часом стає звичкою, яка породжує більше, і що з цим робити.

18.09
Історія

Ще на початку XІX століття сучасні території Донецької та Луганської областей були всуціль україномовними.

18.09
показати більше