Назад у середньовіччя. Як люди відмовилися від благ цивілізації, щоб змайструвати човен зразка ХІІІ століття

Усі тут - в свитах, вовняних сорочках, середньовічних головних уборах, на ногах - постоли.

Фото автора
Фото автора

Незвичний табір розташований неподалік Івано-Франківська. Щоби дістатися до нього, мені довелося поблукати болотистими стежками та лісовими хащами.

Нарешті помічаю декілька наметів із цупкої натуральної тканини. Під навісом кухні-їдальні — кошик із лози, дерев’яні стіл і лавка. Посуд — лише з дерева і глини.

Біля вогню порається жінка з крихітною дитиною на руках. Це — господиня табору Марія Іванців. Готує капусту з м’ясом. До табору приїхала з чоловіком та трьома донечками. Подружжя захоплюється військово-історичною реконструкцією, часто відвідує тематичні фестивалі. Найстаршій донечці Яринці — п’ять. Поруч бігає вдвічі молодша Юнона, а на руках у матері — одинадцятимісячна Меланія.

“Діти — завжди з нами, — каже Марія. — Ведемо здоровий спосіб життя, прищеплюємо дітям любов до історії, вчимо їх взаємодії з природою”.

У таборі, окрім сім’ї Іванцівих, мешкають ще шестеро чоловіків.

Усі — в свитах, вовняних сорочках, середньовічних головних уборах, на ногах — постоли.

Федір Приступа — з Тернополя, займається проектуванням будинків. Нині разом з іншими працює над човном-довбанкою — аналогом 12-метрового судна ХІІІ століття, яке в 2015 році знайшли на Волині. Точна копія має бути вдвічі менша.

“Ми попросили лісівників допомогти нам знайти дерево. Приблизно за тиждень спиляли нам оцю кремезну тополю — і ми взялися до роботи, — розповідає Назар Морозко, один із ініціаторів та натхненників проекту. — Готовий човен буде важити орієнтовно 300 кілограмів, зможе вмістити до восьми людей”.

Чоловіки використовують у роботі виготовлені за середньовічними зразками саморобні сокири, тесла й струги. Дірки свердлять інструментом, що нагадує лук, а кілки забивають дерев’яними молотками. Їхні руки — стерті до мозолів.

Майбутній човен уже має чіткі обриси, залишилося його добре відшліфувати. Далі його перевезуть на озеро або став, де “втоплять”. Через тиждень витягнуть на берег та добряче “підігріють” над багаттям. Завершити всі роботи планують до середини травня.

Радимо до вашої уваги текст про українське село на Донбасі. Незважаючи на небезпеку, його жителі ніколи не приховували проукраїнських поглядів.

Найважливіше

19.08.2019
:
Здоров'я
Для життя Сашкові потрібні декілька апаратів, які не працюють без світла.

“Донька народилася здоровою. У півтора року захворіла на вірусний енцефаліт. І от наслідки...”

19.08
Актуальне
Фото УНІАН

Легенда українського культурного опору - про діалог з Донбасом, українську зневіру та філософію щастя.

19.08
показати більше