Як придумати круту ідею? Про креативність — із погляду науки

Про гени творчості і те, як бути, якщо природа тебе ними не обдарувала. А також прості і дієві вправи, які допоможуть закреативити.

Фото pexels.com
Фото pexels.com

Слово креативність — сьогодні як ніколи в тренді. Чимало компаній шукають фахівців, здатних генерувати непересічні ідеї і таким чином сприяти успіху бізнесу.

Що ж таке креативність?

Креативне мислення — це здатність поєднати те, що вже відоме, для того щоб створити щось нове. На мою думку, креативність завжди була однією із рушійних сил еволюції соціуму. 

Навіть приготування салату — це теж креатив, якщо ви вносите у рецепт свої зміни. Певною мірою усі ми творці — чи то на кухні, чи в офісі чи в майстерні.

А чи можемо ми дати рецепт креативності як салату, розклавши її на складники?

Так. Креативність = активність + інтелект + дисципліна (чи самоорганізація). Або ж креативність — це конвергентне і дивергентне мислення у сумі. Тобто здатність людини вирішувати завдання творчо, нестандартно і водночас генерувати єдині правильні рішення для відповіді на життєві виклики.

Чи гени кодують креативність так, як і колір очей? 

Ймовірніше, що так. Проте ми не можемо дати чіткого генетичного визначення креативності. Утім точно можемо сказати, що креативність — це дуже складний вид когнітивної діяльності і він не може визначатися лише одним геном. 

Сьогодні нам відомо про понад сотню генів, які впливають на здатність людини створювати щось нове й оригінальне.

Дослідження 172 осіб, не пов’язаних родинними зв’язками, виявили, що делеція (це коли певний фрагмент гена відсутній) на 5 хромосомі була пов’язана з відсутністю музичного креативу. І навпаки: найбільш креативними виявились люди, що мали дуплікацію (подвоєння певної ділянки) гена глюкозової мутаротази (GALM). Цей ген впливає на вивільнення серотоніну та його перенесення на спеціальні рецептори. Серотонін — дуже важливий гормон, і якщо спрощено, то він пов’язаний із гарним самопочуттям та настроєм.

Сьогодні нам відомо про понад сотню генів, які впливають на здатність людини створювати щось нове й оригінальне.

Проте це не єдині "музичні" гени у нашому з вами геномі. Ідентифіковані також гени на хромосомі 4, поліморфізми (що це таке — трішки нижче) яких сприяють хорошому співу та взагалі сприйняттю музики. На хромосомі 8 — певні ділянки генів пов’язані із абсолютним сприйняттям музики. А на хромосомі 12 є гени, які дають нам змогу насолоджуватись музикою, сприймати її, слухати, а також запам’ятовувати. Тож не існує одного гена Моцарта чи Бетховена. І креативність у музиці не пов’язана зі статтю чи расою.

Як же шукають гени креативності?

Психологи розробили тести для оцінки рівня дивергентного та конвергентного мислення, загального ментального стану людей тощо. Учасники досліджень пропонують знайти оригінальне рішення якоїсь задачі. Потім у людей беруть зразки тканини (частіше це букальний епітелій) та виділяють ДНК для дослідження поліморфізмів — різних форм або варіацій певних генів. А далі аналізують зв’язок із тими чи іншими поліморфізмами генів та результатами тестів. Тож, шукаючи гени креативності, науковці шукають поліморфізми, які можуть покращувати здатність людини запам’ятовувати, забезпечують пластичність нейронів, утворення нових зв’язків між ними і так далі. 

Одне з таких дослідження серед студентів (чоловіків і жінок) середнім віком 21,6 років, показали, що поліморфізми генів, залучених до системи дофаміну, так чи інакше пов’язані з креативністю. Цей гормон і нейромедіатор дозволяє нам відчувати задоволення. І пошук генів креативності серед тих, що приймають участь у цьому складному процесі, є цілком логічним, бо задоволення від своєї діяльності є одним із головних мотивів створювати щось нове і оригінальне.

В іншому дослідження китайські вчені знайшли зв’язки між генами та дивиргентним і конвергентним мисленням — складовими креативності.

Досить часто люди з ментальними проблемами, наприклад біполярними розладами, є напрочуд креативними. Приміром, Ван Гог, Вірджинія Вулф, Генрі Дарджер, Едвард Мунк. Дослідження шведських вчених, які проаналізували хворих на шизофренію, біполярний розлад та уніполярну депресію, виявили, що і здорові брати і сестри таких людей є представниками творчих професій. 

Але справа не лише в генах!

Креативність визначається також оточенням. Навіть дуже обдарована генами людина не зможе розкрити творчий потенціал, якщо не отримає відповідної освіти і перебуватиме у несприятливому оточенні та умовах. І навпаки: якщо вам не пощастило мати гени, що пов’язані з творчістю, навчання і перебування у творчому середовищі сприятиме вашому становленню як креативної особи. 

Дослідження шведських вчених, які проаналізували хворих на шизофренію, біполярний розлад та уніполярну депресію, виявили, що і здорові брати і сестри таких людей є представниками творчих професій.

І так — креативність можна “прокачати”! Просто пам’ятайте, що ваш мозок — пластичний, і він розвивається протягом усього життя. Тож відносно прості вправи допоможуть тримати його в тонусі і покращити творчий потенціал.

*Розширюйте свій словниковий запас: якщо почули чи зустріли у стрічці новин незнайоме слово, не полінуйтеся з’ясувати його значення, пробуйте вживати його у відповідних контекстах. 

*Ззгадайте дитячі ігри у слова, “крокодила”, розгадуйте головоломки, йдіть з друзями на квести — усе це допоможе вам розвинути уяву та здатність знаходити рішення. 

*Оберіть якийсь звичний для вас предмет і спробуйте знайти йому якомога більше не типових застосувань. Влаштуйте таке змагання вдома — весело  і корисно проведете час. 

*Віднайдіть у собі дитину — вигадуйте, фантазуйте! Гарна вправа — вигадування історії, спробуйте з друзями чи у колі сім’ї. Створіть свою історію, де кожне нове речення додається гравцями по-черзі.

*Хороший спосіб тренувати мозок та пам’ять — це вивчення іноземних мов.

*Зміна звичного виду діяльності на щось абсолютно нове для вас значно розширює вашу уяву, надихає на творчість. Тож якщо ви полюбляєте рок і ніколи не цікавились класичною музикою — здивуйте себе походом у філармонію або оперу. Ніколи не брали до рук пензля чи глину — спробуйте! 

Що робити, коли креативність була, але зникла?

Таке іноді трапляється з усіма. Проте і тут зарадити можна. Виснаження та перевтома — перші вороги креативності. Вчені виявили, що споглядання природи (живих дерев, неба, квітів) кожного дня хоча би протягом години допомагає мозку відпочити, а людині — не вигоріти на роботі. І навіть біохімічні показники крові при цьому нормалізуються. Візьміть за звичку щодня вимикати телефон і решту гаджетів на певний час та рушайте до парку, лісу чи саду. Відпочинок і хороший сон, а з іншого боку налаштування на творчу і робочу атмосферу, допоможуть вам відновити сили. 

Виснаження та перевтома — перші вороги креативності.

Якою має бути творча атмосфера?

Для кожного — різною. Хтось любить працювати під класичну музику, хтось — у повній тиші, я, наприклад, — під серіали. Головне, аби вам було комфортно. Пам’ятайте, що головна рушійна сила креативності — це задоволення від власних результатів роботи, недаремно саме ці системи нейромедіаторів (серотонін і дофамін) та їхні гени так активно вивчаються при розшифруванні генетики творчості.

Найважливіше

19.08.2019
:
Здоров'я
Для життя Сашкові потрібні декілька апаратів, які не працюють без світла.

“Донька народилася здоровою. У півтора року захворіла на вірусний енцефаліт. І от наслідки...”

19.08
Актуальне
Фото УНІАН

Легенда українського культурного опору - про діалог з Донбасом, українську зневіру та філософію щастя.

19.08
показати більше