Як засвідчило опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), задоволені життям переважно молоді люди, з добрим здоров’ям і з високим рівнем добробуту.
— Більшість українців — 71% — вважають себе щасливими, — розповідає гендиректор КМІС, доктор філософських наук Володимир Паніотто. — Причому 31% заявили, що вони однозначно щасливі, а 40% обрали варіант “радше так, ніж ні”. Ще 11% респондентів відповіли “і так, і ні”, що відображає неоднозначність їхнього ставлення до власного щастя. Водночас 16% опитаних зазначили, що вони нещасливі або радше нещасливі. Ці цифри демонструють, що попри війну та виклики, з якими стикається суспільство, більшість українців щасливі.
— У чому респонденти нині бачать щастя?
— Ми вже понад двадцять років ставимо українцям запитання: “Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?” Опитування, проведені до початку повномасштабного вторгнення, свідчили, що на рівень щастя впливають вік, рівень добробуту, здоров’я, освіта, інтимні стосунки, взаємини в родині, впевненість у завтрашньому дні. Приблизно ті самі фактори мають значення і сьогодні.
Чоловіки дещо щасливіші, ніж жінки, але це великою мірою зумовлено тим, що жінки в Україні живуть приблизно на 10 років довше, ніж чоловіки, а з віком рівень щастя в Україні зменшується. Крім того, через триваліше життя серед жінок з віком стає більше самотніх, що теж негативно впливає на відчуття радості.
Щодо віку, то тут Україна суттєво відрізняється від США та європейських країн, де рівень щастя знижується приблизно до 45 — 50 років, а потім знову зростає. У нас серед людей у віці до 40 років щасливими почуваються 75% опитаних, а серед тих, кому 70 років і більше — 60%.
— Наскільки важливі для людей рівень добробуту і здоров’я?
— Залежність рівня щастя від рівня добробуту фактично лінійна — серед респондентів з дуже низьким достатком щасливі лише 48%, а серед найбільш забезпечених — 91%. Те саме можна говорити й про рівень здоров’я. Серед тих, у кого воно дуже погане чи погане, щасливих приблизно 50%. Далі йде рівномірне зростання. І серед тих, хто почуваються цілком здоровими, рівень щастя сягає 91%. Можна сказати, що вкотре підтверджується народне висловлювання: “Краще бути здоровим і багатим, ніж хворим і бідним”. Тим паче, що зв’язок між добробутом і здоров’ям теж дуже тісний. Серед найбідніших 8% мають добре здоров’я. Зі зростанням добробуту відсоток здорових збільшується. Серед найбільш забезпечених 51% мають добре здоров’я. Зауважу, що важливе тут і розуміння сенсу життя. Серед тих, хто не знає сенсу свого життя, щасливих 41%, серед тих, хто знає, — майже вдвічі більше (79%).
— Чим можна пояснити те, що навіть у час війни чимало українців почуваються щасливими?
— Насправді механізм формування щастя не простий і не лінійний. Зростання матеріального добробуту не обов’язково автоматично підвищує рівень задоволеності життям. Важливо не лише те, що людина реально має, наскільки задоволені її потреби, а й те, на який рівень життя вона претендує, що вважає нормальним і достатнім. Якщо рівень потреб зростає швидше, ніж рівень забезпеченості, людина може почуватися менш щасливою, навіть якщо її становище об’єктивно покращилося. І навпаки, зниження рівня потреб може частково компенсувати погіршення об’єктивних умов життя. Крім того, щастя визначається не лише матеріальним становищем. Значення також мають родина, друзі, відчуття безпеки, можливість реалізувати себе, оцінка майбутнього.
