Територія України нагрівається швидше, ніж більшості європейських країн. І це робить кардинально іншими умови для сільського господарства, повідомили в Інституті агроекології і природокористування НААНУ. Вчені проаналізували супутникові дані за 1982 — 2025 роки й дійшли висновку, що середня температура в Україні зростає більш ніж на 0,7°C за десятиліття, тоді як для Європи цей показник становить 0,56°C.
Академік НААН Олександр Тараріко вважає, що основною причиною цієї тенденції є менша лісистість України. Ліси поглинають тепло, утримують вологу, пом’якшують температурні коливання й роблять територію менш вразливою до спеки. За його словами, через потепління, наприклад, Полісся поступово перетворюється на новий зерново-олійний регіон, адже південний степ дедалі більше потерпає від посух.
Наслідки глобального потепління стрімко змінюють аграрну карту України. Так, на Поліссі тривалість вегетації збільшилася на 35 днів (з 183-х у 1980-х роках до 218 днів у теперішній час). Початок весняної вегетації змістився з кінця квітня на кінець березня. Середня температура вегетаційного періоду зросла на 2,3 °C на Поліссі і на 2,8 — 3,6 °C — у Лісостепу й Степу. Такі умови дають змогу вирощувати на Поліссі та в Західному Лісостепі пізні теплолюбні культури, як-от кукурудза й соняшник. А також успішно розвивати овочівництво й садівництво.
— Клімат в Україні змінюється кардинально. І, справді, швидше, ніж у Європі, — каже Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру. — І так, ці зміни вже вплинули на сільське господарство. Класичний приклад — кукурудза. Ще 20 — 30 років тому вона не в усіх регіонах країни достигала. На сьогодні такої проблеми немає, тож бачимо збільшення посівних площ під “королевою полів”. Кількості тепла вже досить, щоб сіяти сорти, які достигають у серпні-вересні. Середня врожайність ранньостиглих та середньостиглих сортів кукурудзи становить 50 центнерів з гектара, тоді як пізньостиглих — 100 центнерів і більше.
Або ж візьмімо сою, яка (як і кукурудза) є важливою експортною культурою. Раніше тепла для її визрівання не вистачало в західному регіоні. Тепер же все змінилося. Те саме стосується і соняшнику. Нині найбільші врожаї цієї культури вирощують саме у західних областях, де досить і тепла, і вологи.
— Які наслідки це матиме для сільськогосподарського виробництва?
— Аграрії будуть змушені переорієнтовуватися на ті культури, які дають найвищі врожаї в їхньому регіоні. Зрештою, вони вже це роблять. Також і населення, і фермери більше вирощуватимуть екзотичних культур. Скажімо, вже нікого не дивує, що українці збирають врожаї ківі на своїх присадибних ділянках. Хоч ще десять років тому це здавалося фантастикою.
