Лабораторне дослідження бензину А-95, проведене Інститутом споживчих експертиз, показало різке погіршення якості цього нафтопродукту. Експерти пояснюють збільшення кількості фальсифікату на АЗС черговим стрибком цін на пальне. Адже тим, хто “бодяжить” бензин, тепер вдається добре нагріти руки. То що саме заливають у баки водіям на автозаправках?
— Зразки бензину А-95 ми відібрали на АЗС найбільших всеукраїнських мереж, регіональних гравців. Перевірили також і дрібніші мережі, які оперують в обласних центрах і невеликих містах, — розповідає директор Інституту споживчих експертиз Юрій Чорнобривець. — Свою увагу найперше зосередили на замірах октанового числа у такому пальному. Його значення повинно бути 95 одиниць і вище, що гарантує рівномірну роботу двигуна й мінімізує витрати пального.
Також виміряли вміст сірки (10 мг/кг — максимум, який допускає норматив Євро-5) — однієї з найбільш шкідливих для двигуна та довкілля речовин. Що більше її в бензині, то швидше може вийти з ладу паливна система. Висока концентрація сірки призводить до утворення нагару, забруднення паливних форсунок і швидкого виходу з ладу каталізатора. А оксиди сірки, які потрапляють у повітря з вихлопом автомобіля, забруднюють атмосферу.
Перевірили й вміст ароматичних вуглеводнів у бензині (коли їх забагато, то в камері згоряння утворюється більше нагару), а також — “вбивці” каталізаторів — бензолу. Нагадаю, що згідно з ДСТУ його вміст у пальному не повинен перевищувати 1%. Виміряли в бензині А-95 і кількість біоетанолу.
— I яким був результат?
— Результати, отримані в лабораторії, ми вже традиційно розділили на зони — “зелену”, “синю” й “червону”. До першої потрапили мережі, результати яких відповідали нормативам Євро-5, до “синьої” — зразки без порушень, але без перевищення нормативів. І нарешті “червона” зона — це мережі, пальне на яких не відповідало нормативам профільного ДСТУ. До “зеленої” зони потрапило лише чотири мережі, до “синьої” — три. Тоді як у “червону” увійшли рекордні в історії наших досліджень 10 брендів. Себто відхилення від норми було виявлено в більш ніж 60% досліджених мереж.
— Про які порушення ДСТУ йде мова?
— Зокрема, зафіксовано значне перевищення вмісту біоетанолу в бензині А-95. У деяких мережах він становив майже чверть складу (22 — 25%). Це може свідчити або про кустарність процесів при змішуванні, або про намагання здешевити ресурс. Що стосується інших показників, то в деяких мережах октанове число не відповідало нормативу й становило 93,6 та 94,8 одиниці. Зафіксоване й перевищення сірки у відібраних зразках. На деяких АЗС — майже двократне. Що стосується вмісту бензолу, то цим грішить майже половина мереж. У деяких із взірців було в півтора раза більше бензолу, аніж передбачають стандарти. Якщо постійно заправляти авто таким пальним, то візиту на СТО не уникнути.
— Дійсно, зростання вартості пального збільшує відсоток на ринку фальсифікату, — додає Сергій Куюн, директор консалтингової групи А-95. — Передовсім це стосується бензину. Його на міні-НПЗ виготовляють з газового конденсату. А щоб підвищити октанове число, додають розчинники, які виготовляють на спиртзаводах (фактично біоетанол). Вартість отриманого у такий спосіб бензину становить 55 гривень за літр, тоді як на АЗС він коштує в середньому 80 гривень. Зважаючи на обсяги випуску таких розчинників, можна оцінити, що приблизно 250 — 300 тисяч тонн бензину, або 10 — 15% ринку, виробляють з їх допомогою.
— А як зрозуміти, що з бензином не все гаразд?
● С. Куюн:
— Єдиний індикатор — ціна. Якщо вона набагато нижча (на 5 — 6 гривень за літр і більше) за ту, яка є на відомих заправних мережах, то якість такого бензину має викликати у водіїв сумнів.
