У резолюції щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС Європарламент висловив занепокоєння планами будівництва вітрових електростанцій на високогір’ї Карпат. Зокрема, намірами встановити 30 вітрових турбін на полонині Руна. “Вітрова енергетика є більш безпечною та сталою альтернативою викопному паливу. Але варто реалізовувати потенціал розвитку вітрової енергетики поза межами природоохоронних територій”, — зазначається у документі.
— Це 13 частина резолюції, у котрій ідеться про дотримання Україною екологічних стандартів, — каже Катерина Полянська, екологиня МБО “Екологія-Право-Людина”. — У ній висловлено стурбованість щодо розвитку вітрових турбінних електростанцій у заповідних високогірних районах Карпат. Адже енергетична інфраструктура не має знищувати унікальні середовища, праліси тощо. На жаль, маємо проблему із забудовою вітряками високогірних альпійських луків. Це невеликі площі з найціннішими екосистемами. Вітрові електростанції ставлять на місцях зростання рідкісних видів рослин, на міжнародних природоохоронних територіях, поряд з нацпарками. У резолюції наголошено на потребі дотримання екологічного законодавства та оцінці впливу на довкілля. Наприклад, на полонині Руна компанія “Вітряні парки України”, не отримавши висновків з оцінки впливу на довкілля, які були видані лише цьогоріч, будівельні роботи почала ще 2025-го. Добре, що ця проблема вийшла на міжнародний рівень і нею зацікавився Європарламент.
— До речі, на сьогодні петиція до президента України з вимогою заборонити будівництво вітрових електростанцій та загалом масштабну забудову на висоті понад тисячу метрів у Карпатах набрала понад 25 тисяч підписів, — зауважує голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів. — Володимир Зеленський мав би на неї відреагувати. А Верховна Рада — ухвалити закон, який би заборонив таке будівництво в горах.
— Чи можна сподіватися, що влада дослухається до резолюції?
● І. Федорів:
— Попереду в України — відкриття нових переговорних кластерів на шляху до вступу в ЄС, і один із них стосуватиметься екології. Отож європейці нас питатимуть, як ми охороняємо Карпати.
● К. Полянська:
— Цьогоріч наша країна головуватиме на засіданні Карпатської конвенції. Сподіваюся, що до того часу українська влада відреагує на резолюцію Європарламенту.
— Яку загрозу довкіллю становлять вітряки у Карпатах?
● К. Полянська:
— Вирубуються ліси під лінії електропередач, будуються дороги з твердим грунтом, тим самим руйнуються праліси, природний грунтовий та рослинний покрив. У планах, крім полонини Руна, — забудова вітряками гори Гостра, куди вже прокладають дорогу. А ще — гірських масивів Боржави, Свидовця. На останньому без жодного дозволу поставлено вежу для вимірювання сили вітру. А це — міжнародна природоохоронна територія.
● І. Федорів:
— Вітряки загрожують руйнуванням 7 з 12 гірських хребтів на Закарпатті. На полонині Руна планують встановити 30 вітряків. Вже залито фундаменти під них. Для цього використовують важку техніку, що призводить до зміни ландшафту. Високогір’я Карпат — дуже чутлива природна система, котра повільно відновлюється від такого втручання.
