“Ви можете отримати доплати до пенсії в розмірі від 3200 до 5300 гривень, залежно від регіону проживання та трудового стажу”. Якщо ви побачили таке повідомлення у месенджерах або соцмережах, знайте: це шахрайство, попередило Міністерство юстиції. Урядовці радять бути обачними і перевіряти інформацію про виплати лише на офіційних ресурсах державних органів.
— Чому аферисти, попри постійне викриття їхніх шахрайських схем, не припиняють спроб обдурити громадян?
— Тому що знаходяться ті, хто їм вірить, — каже виконавчий директор компанії з кібербезпеки та цифрових експертиз CyberLab Сергій Денисенко. — Переважно це громадяни старшого віку, які довірливіші. Недарма кажуть, що літні люди — як діти. Нині багато пенсіонерів мають смартфон, є користувачами соцмереж та месенджерів. А арсенал аферистів — це технічні засоби та психологічний тиск. І головна їхня мета — виманити у людей гроші.
До слова, дуже часто махлярі навмисно створюють відчуття терміновості. Вони використовують конструкції на кшталт “встигніть отримати”, “терміново”, “заповніть якнайскоріше”. Або пишуть, як у випадку з фейковими доплатами: “Треба лише перейти за посиланням і підтвердити область проживання”. Водночас намагаються видати липові повідомлення за справжні. Для цього використовують логотипи та оформлення, схожі на офіційну символіку державних органів. У поспіху люди не замислюються над тим, що інформацію варто було б перевірити, і довірливо виконують інструкції шахраїв. Переходять на фішинговий сайт, тобто сайт-підробку. Дані, введені там, відкривають шахраям доступ до інтернет-банкінгу користувача.
— Що порадите людям, аби вони не потрапили у пастку аферистів?
— Не переходьте за посиланням від незнайомця. І навіть якщо його надіслав знайомий, але це видається незвичним, уточніть у нього, чи справді він щось надсилав. Завжди перевіряйте адресу сайту. Іноді шахрайський ресурс відрізняється від справжнього лише одним символом. Не вводьте на незнаних сайтах дані картки. Якщо хочете зайти на сайт банку чи іншої компанії, краще самостійно введіть відповідну адресу в браузері або знайдіть через пошукову систему. Нікому за жодних обставин не називайте CVV-код зі звороту картки, ПІН-код та одноразові паролі з SMS. Пам’ятайте: онлайн-шахраї не виламують дверей, вони чекають, коли ви самі їм відчините.
Водночас я б радив держорганам давати більше повідомлень про те, що аферисти не дрімають, й запустити таку собі соціальну антирекламу. Адже будь-який новий інформпривід про додаткові виплати, зимову підтримку, пакунок школяра чи таке інше дурисвіти використовують для обману. Що більше буде відповідних контрдій, то менше людей втрапить ошуканцям на гачок.
