Чимало людей після повернення з відпустки відчувають втому, хоча мали б набратися сил. Психологи пояснюють: причина полягає не у виборі місця відпочинку, а в його тривалості й у нездатності цілковито відмежуватися від робочих справ. Ті, хто навіть у відпустці перевіряє службові повідомлення, думає про незавершені завдання, можуть повернутися до роботи ще втомленішими, наголошують фахівці.
— Дуже поширена помилка людей перед відпочинком — це дати лад усім незавершеним справам на роботі і вдома, через що багато хто працює надто інтенсивно та втомлюється більше, ніж зазвичай, — каже психологиня Антоніна Радченко. — Як наслідок, перші два-три дні відпустки йдуть на відновлення балансу, а не на відпочинок.
— Підготовка повинна розпочатися за тиждень або навіть за два до того, як ідете у відпустку, — зауважує кандидатка філософських наук, доцентка, магістерка психології Антоніна Євтодюк. — Насамперед треба закрити “хвости”, передати важливі справи колегам, встановити у корпоративному месенджері статус “У відпустці”, щоб не виникало спокуси повертатися до роботи. Це стосується людей, які працюють за наймом. Самозайняті люди перебувають у зоні підвищеного ризику професійного вигорання, тому що їм важко дозволити собі відпочити. Але це треба робити. Ви маєте сказати собі: “Я підприємець, але насамперед я людина, яка потребує фізіологічного та психологічного відновлення”.
Зазначу, що є таке поняття, як “фонова тривога”. Це стан постійного емоційного напруження, яке виснажує людину і поступово стає звичним тлом повсякденного життя. Саме такий стан властивий багатьом у час війни. Тому відпочинок нині має бути більш збалансованим, ніж у мирний час, для того, щоб за короткий відтинок часу ми могли перезавантажитися.
— Скільки має тривати відпустка, щоб можна було по-справжньому відпочити?
● А. Радченко:
— Я б рекомендувала взяти паузу від 10 днів до двох тижнів. Психологічні дослідження свідчать, що пік задоволення від відпочинку настає на восьмий день. А до цього часу організм лише плавно виходить зі стану робочого стресу. Умовно процес відновлення можна поділити на три фази. У перші 3 — 4 дні організм здебільшого компенсує хронічне недосипляння та позбувається накопиченого емоційного напруження. Далі, на 5 — 8-й день, починається фаза активного відновлення — саме тоді рівень бадьорості сягає свого максимуму. На другий тиждень можемо закріпити здобутий ефект, повернути психоемоційну рівновагу та адаптуватися до ритму життя поза роботою.
● А. Євтодюк:
— Важко назвати ідеальну тривалість відпустки, адже багато залежить від психофізіологічних особливостей кожної людини. Водночас очевидно, що для повноцінного відновлення умови відпочинку мають бути значно комфортнішими, ніж ті, у яких ми живемо чи працюємо. При цьому не обов’язково кудись їхати. Важливо дати собі можливість виспатися, добре харчуватися, приділити час культурному дозвіллю та іншим заняттям, які надихають і дають задоволення. Саме позитивні емоції та щире зацікавлення допомагають відновити внутрішній ресурс. Якщо ж говорити про тривалість відпочинку, то вона навряд чи має бути коротшою за сім днів.
— Яких помилок зазвичай припускаються люди, які йдуть у відпустку?
● А. Радченко:
— Не варто залишатися “частково на роботі”, тобто перевіряти електронну пошту та службові чати, відповідати на листи й повідомлення, далі працювати над проєктами. Ще одна поширена помилка — намагатися встигнути все. Надто насичений графік екскурсій виснажує. Найкраще — це чергувати активності зі спокійним відпочинком. Раджу також подбати про так званий буферний день наприкінці відпустки. Неправильно робити так, що сьогодні ввечері ви повертаєтеся з поїздки, а наступного ранку вже йдете на роботу. Залишіть один-два дні вдома для розпакування речей, сну та плавної адаптації.
● А. Євтодюк:
— Помилкою є завищені очікування від відпустки, коли все буде безтурботно, легко, радісно й весело. Не варто покладати на відпустку такі сподівання. Вона має відповідати вашим потребам. Якщо ваша робота пов’язана з інтенсивним розумовим чи емоційним навантаженням, потрібен інформаційний детокс. Для мозку майже немає різниці, чи ми перебуваємо на місці трагічних подій, чи лише читаємо про них — навантаження на нервову систему в обох випадках буде майже однаковим.
Також застерігаю від так званих інстаграмних відпусток, коли люди намагаються відтворити те, що побачили, у соцмережах. Справжня відпустка — це не про красиві фотографії, а про позитивні емоції та нові враження. Саме вони допомагають відновити не лише фізичні сили, а й психоемоційну рівновагу та повернути відчуття внутрішнього ресурсу.
