Доволі часто військовослужбовці намагаються демобілізуватися, мотивуючи це тим, що їхнім близьким родичам потрібен постійний сторонній догляд. Але дістають відмову навіть попри те, що потенційні підопічні мають І чи ІІ групу інвалідності. Чому?
— Законодавство передбачає кілька підстав для звільнення з військової служби через потребу догляду члена сім’ї, — розповідає адвокатка Алла Отрох. — Зокрема, звільнення можливе, якщо військовослужбовець має постійно доглядати одного зі своїх батьків або батьків дружини (чоловіка), що є особами з інвалідністю I чи II групи. Закон вимагає, щоб у такої людини не було інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення — потенційних доглядальників.
Також можуть демобілізувати для постійного догляду дружини чи чоловіка, котрі мають інвалідність I чи II групи. Під звільнення підпадають навіть ті, кому належить доглядати іншого з подружжя з III групою інвалідності, якщо це — наслідок онкологічної хвороби, відсутності однієї або кількох кінцівок, обох чи однієї кистей, стоп, одного з парних органів, або за наявності у дружини чи чоловіка психічного розладу, церебрального паралічу тощо.
— А коли можуть відмовити у звільненні для догляду особи з інвалідністю I або II групи?
— Це може статися, якщо, наприклад, у матері є інші повнолітні діти, чоловік або інші близькі родичі, які здатні доглядати (і які самі не потребують постійного догляду). Водночас юридично важливе не лише те, чи у матері або батька є інвалідність, а комплекс обставин. Зокрема, який саме стан здоров’я батьки мають, чи потребують постійного догляду, хто ще з рідних може його здійснювати і чи підтверджені всі ці обставини документально. Крім іншого, при звільненні у зв’язку з потребою догляду батька чи матері з інвалідністю I або II групи подається акт перевірки сімейного стану військовослужбовця, який формує ТЦК та СП за місцем проживання особи, котра потребує такого догляду.
— Чи можуть звільнити зі служби для догляду близьких родичів, які не мають групи інвалідності?
— Тут є лише один варіант — оформлення опіки. Потрібно, щоб особа була визнана судом недієздатною, а військовослужбовець здійснював або мав би здійснювати над нею опіку. Причому такими особами не мають опікуватися інші родичі. Після цього вирішується питання про встановлення опіки та призначення опікуна. Не слід ототожнювати опіку з постійним доглядом. Якщо, скажімо, мати або батько просто тяжко хворі, але не визнані судом недієздатними, то підстав для звільнення зі служби військового — потенційного опікуна — немає.
