Замовити торт, десерт чи домашню випічку на день народження, весілля чи інше свято нині можна буквально за декілька хвилин — через соцмережі або інтернет-платформу. Зазвичай ми звертаємо увагу на зовнішній вигляд, начинку та вартість виробу. Але важливо також знати, хто його виготовляє та чи дотримує продавець вимог безпечності.
— Вимоги до безпечності харчових продуктів однакові незалежно від того, де їх продають — у магазині, кав’ярні чи через сторінку в соціальній мережі, — зауважує заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров. — Якщо людина систематично виготовляє та реалізує кондитерські вироби, вона фактично працює як оператор ринку й має виконувати встановлені законодавством вимоги. Місце, де виробляють або реалізують харчову продукцію, підлягає державній реєстрації. Виробник відповідає за безпечність такої продукції, дотримання гігієнічних вимог під час її виготовлення, зберігання і транспортування.
Особливо це важливо для кондитерських виробів із кремом, вершками, сиром, яйцями, свіжими ягодами чи фруктами. Адже їх якість значною мірою залежить від дотримання температурного режиму. Тому безпечність — це не лише про те, як приготували торт, а й про те, де його зберігали та як доправили споживачеві. Покупець повинен отримати всю інформацію про харчовий продукт. Для виробника продаж через інтернет не скасовує обов’язку надати її.
— Що саме варто перевірити споживачеві, перш ніж замовляти торт чи інші кондитерські вироби через соцмережі?
— Я б радив не орієнтуватися лише на красиві фотографії та кількість підписників. Перед замовленням поставте продавцю декілька простих запитань. З’ясуйте, хто саме виготовляє продукцію, чи зареєстрована адреса потужностей виробництва. Уточніть склад виробу, особливо якщо у вас чи в дитини алергія чи харчова непереносимість. Запитайте про умови та строк зберігання, а також про те, як здійснюватиметься доставка. Якщо йдеться про торт із кремом, питання “Скільки часу і за якої температури його можна зберігати?” абсолютно нормальне. Відповідальний виробник має бути готовий надати таку інформацію.
Також раджу зберігати підтвердження замовлення та оплати, листування з продавцем, інформацію зі сторінки, де було зроблено замовлення. Якщо виникне проблема, це допоможе підтвердити факт придбання продукту саме в цього виробника.
— А що робити, коли товар виявився неякісним? Наприклад, коржі несвіжі або фрукти в кремі прокисли?
— Тут я б розмежовував два випадки. Перший — якщо претензія до якості: приміром, продукт не відповідає тому, що було заявлено під час замовлення. Другий, значно серйозніший, — коли є ознаки псування продукту або виникає підозра, що його споживання може бути небезпечним.
Якщо ви відчули нетиповий запах чи смак, бачите ознаки псування крему, фруктів або інших складників, такий продукт краще не споживати. Особливо не варто давати його дітям. Спочатку можна звернутися безпосередньо до продавця з вимогою вирішити ситуацію. Якщо є підозра на порушення вимог щодо безпечності харчових продуктів, а продавець не реагує, то споживач може звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби. Що більше інформації надасте — назву чи дані продавця, сторінку в соцмережі, дату придбання, підтвердження оплати, фотографії продукту, — то простіше буде опрацювати звернення та покарати недобросовісного продавця чи виробника.