Середній бал з цієї дисципліни виявився найнижчим серед решти — 131,9. Водночас перетнути поріг з математики не змогли 39 888 осіб, або 12,1% із тих, хто складав тест. Для порівняння, з української мови не набрали потрібного мінімуму 1,9% учасників, з англійської — 1,8%, з історії України — 0,4%.
— То чому для учасників НМТ математика виявилася найскладнішим випробуванням?
— У нас біда з вивченням математики, — вважає ексдиректор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. — По-перше, є питання до кадрового підбору вчителів. По-друге, маємо серйозні проблеми зі змістом математичної освіти, про що говорять самі педагоги. По-третє, школярі не дуже мотивовані вивчати цей предмет. Бо навіть без знання математики, як бачимо, можна стати депутатом, підприємцем, державним службовцем високого рангу.
Якщо говорити конкретно про НМТ, то, на мій погляд, не можна давати однаковий тест з математики абсолютно всім абітурієнтам, як це є у нас. Тест з математики одного рівня повинен бути для тих, хто, наприклад, хоче навчатися у консерваторії, і зовсім іншого — для тих, хто вступає на механіко-математичний факультет університету.
Урешті-решт, результати НМТ не можна вважати об’єктивною картиною рівня знань з математики наших учнів. Бо насправді не всі випускники шкіл складали НМТ, а передовсім ті, які мотивовані й бажали вступити до вишу. Якби складали всі, то результати були б іще гіршими. Проблема й у тому, що переведення тестових балів у шкалу 100 — 200 відбувається без опори на будь-які засади тестології. Тут використовують таблиці, які розробили та затвердили чиновники без прив’язки до реального критеріального порога “знає / не знає”. Ці таблиці, як на мене, профанація.
— На превеликий жаль, у нас катастрофічно впав рівень знань з математики, — зазначає колишня перша заступниця міністра освіти і науки, народна депутатка Інна Совсун. — Це було зрозуміло вже давно, ще до пандемії коронавірусу. Але і ковід, і повномасштабна війна, і розфокусування уваги сучасного покоління дітей через гаджети далися взнаки. Що ж до тестів з математики, то вони навіть простіші, ніж були десять років тому.
— Яких заходів варто вжити для виправлення ситуації?
● І. Совсун:
— У вивченні математики є своя специфіка. На відміну від багатьох інших предметів, не всіх, але більшості, у математиці дуже важлива послідовність засвоєння матеріалу: якщо ти пропустив одну тему, то наступну вже не зможеш зрозуміти. А в нас дитина, якщо вона пропустила якусь частину матеріалу, повертається до навчального процесу й опановує наступну тему. Це неправильно.
Крім того, проблема у перевантаженій навчальній програмі. Багато хто пишається тим, що наші діти у 8 класі вивчають з математики те, що в європейських школах вивчають у 9-му. Але насправді тут значно важливішим є відсоток учнів, які засвоюють цей матеріал. Нам треба розвантажувати, а не гнати програму, на що давно вказують фахівці.
Також важливо забезпечити адекватний моніторинг знань і відповідно до нього продумати механізми надолуження освітніх втрат. У березні в першому читанні був ухвалений законопроєкт про розширення спектра послуг з подолання освітніх втрат. На жаль, досі до розгляду його у другому читанні не дійшли руки ні профільного комітету, ні Верховної Ради загалом. У чому ідея цього документа? Нині діти з різних причин не встигають у навчальному процесі, отже, їм треба надавати підтримку. Такою підтримкою мають бути додаткові заняття з учителем, за які йому нараховуватимуть доплату. Як бачимо, для виправлення ситуації потрібен комплекс заходів: і моніторинг знань, і зміна програми, і додаткові заняття.
