Морський експорт фактично зупинився. Київ просить світ відреагувати на російські атаки і вимагає від РФ припинити спроби перетворити Чорне море на ще один Ормуз.
— Наскільки серйозними можуть бути наслідки морської блокади для України?
— Через призупинення роботи чорноморських портів насамперед постраждають аграрії, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Адже основний експорт сільськогосподарської продукції відбувався саме морем. Тепер жнива, а експорт, можна сказати, заблоковано. Це може призвести до того, що запаси зерна просто ніде буде зберігати, значні його обсяги пропадуть. Металурги також зазнають збитків, бо не можуть експортувати свою продукцію Чорним морем до країн Азії та Африки. До того ж ЄС знизив квоти на український метал. Блокування роботи портів створить проблеми для багатьох галузей нашої економіки.
Наслідком цього може бути падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців. У 2022 році, з початком війни, порти були закриті до липня. Цей фактор також тоді відіграв свою роль у зниженні ВВП України на 29%. Такого масштабного падіння економіки цьогоріч не очікуємо. Але скорочення на 5 — 7% цілком можливе.
— Україна планує зібрати близько 80 мільйонів тонн зернових та олійних культур, з яких приблизно 45 мільйонів тонн потрібно експортувати, — зазначає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус. — У липні експорт української агропродукції може скоротитися на третину, а в серпні — ще більше.
— Чи реально знайти альтернативні маршрути для експорту?
● І. Ус:
— Ми тепер повертаємося у стан, в якому були з березня по липень 2022-го, а потім — з липня по жовтень 2023-го. Між цими періодами діяла Чорноморська зернова ініціатива, море було розморожене. Але Росія вийшла з угоди, ми знайшли альтернативні коридори і, загалом беручи, повернулися до нормального експорту. І тепер потрібен буде час, щоб переорієнтувати логістику. Можливо, до вересня-жовтня. Доведеться відправляти вантажі до портів Дунаю, звідти — на другий берег річки, далі через Румунію — до портів Констанца, Галац чи інших, найближчих до нас, і територіальними водами Румунії та Болгарії — до Туреччини. Навряд чи Росія ризикне атакувати об’єкти на території країн НАТО.
● О. Хмелевський:
— Чорноморські порти не можуть повною мірою замінити інші логістичні маршрути. Порти на Дунаї також перебувають під постійними обстрілами, річка сильно обміліла, та й самі спроможності тамтешніх портів не дозволяють істотно збільшити перевалку вантажів. Можливості залізничного та автотранспорту теж дуже обмежені. Україна вже звернулася до ЄС про допомогу щодо перенаправлення частини товару суходолом через європейські країни. Проте відчутно збільшити таке транспортування не вдасться. Також є ризики блокування кордону з боку польських фермерів, як це вже було у 2023 році. До акції можуть приєднатися Словаччина та Угорщина. Тож єдиний вихід — посилити ППО в районі чорноморських портів.
— Наслідки економічної блокади залежатимуть передусім від того, як довго вона триватиме, — додає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — Якщо обмеження діятимуть лише кілька тижнів, то бізнес, ймовірно, займе вичікувальну позицію, сподіваючись на результат переговорів. Альтернативні маршрути через Дунай та Румунію — це довше логістичне плече, а отже, вищі транспортні витрати.
За відносно сприятливого сценарію Україна може втрачати близько 0,5 мільярда доларів експортного виторгу на місяць, що становить приблизно 0,3% ВВП. Два тижні простою коштуватимуть економіці майже 0,15% ВВП. І це без урахування можливих втрат гірничо-металургійного комплексу. За негативного сценарію щомісячні втрати можуть зрости до 1 — 1,5 мільярда доларів, або майже до 1% ВВП.
— Чи може через брак валютного виторгу подорожчати долар?
● О. Хмелевський:
— Дефіцит зовнішньої торгівлі України у першій половині 2026 року вже сягнув 28,3 мільярда доларів. Припинення експорту навіть на декілька місяців посилить його ще на кілька мільярдів доларів. Нацбанку доведеться збільшити валютні інтервенції, що призведе до скорочення валютних резервів. Як наслідок, цілком можливе пришвидшення девальвації гривні. За підсумками року вартість нацвалюти може бути нижчою за закладений у держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 гривні за долар.
