Наказом №1328 відомство встановлює на період до 2030 року єдині правила призначення, коригування та припинення терапії системними антибіотиками. Усе це задля боротьби з антимікробною резистентністю (АМР), яка виникає, коли мікроорганізми не реагують на препарати, призначені для боротьби з ними. За таких умов ризик тяжкого перебігу та ускладнень зростає. За даними ВООЗ, стійкою до антибіотиків є майже кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція у світі.
Щоб зменшити поширення АМР, документом передбачено: протимікробні препарати належить призначати лише за чіткими показаннями — за наявності бактеріальної інфекції (підтвердженої або обгрунтовано підозрюваної), у відповідній дозі й на оптимальний строк. А ефективність антибіотикотерапії має визначатися через 48 — 72 години після її початку. Діятимуть й інші правила.
— Ці стандарти не такі вже й нові. Лікарі мали дотримувати їх і раніше, — зауважує сімейна лікарка Уляна Рацька. — Від серпня 2022 року в Україні антибіотики продають в аптеках лише за рецептом. Ці препарати не виписують безпідставно, лише тому, що так захотів пацієнт. Принаймні я так жодного разу не робила, бо розумію можливі наслідки. Нині людина захотіла антибіотик, який насправді не потрібен, бо немає бактеріальної інфекції, а за якийсь час цей пацієнт звернеться з пневмонією і не буде чим його лікувати через антимікробну резистентність.
Загалом для встановлення наявності бактеріальної інфекції найкраще здати кров на аналіз (загальний (ЗАК), С-реактивний білок та інші маркери). Також для діагностики, наприклад, стрептококової ангіни можна провести швидкий тест. Якщо стан пацієнта важкий, то лікування можна розпочати до отримання результатів лабораторного дослідження, а згодом скоригувати, відповідно до виявленого збудника. Зрештою, оцінювання ефективності антибіотикотерапії через дві доби після її початку — теж стала практика. Як і те, що у випадку, коли стан пацієнта не покращується, то призначається інший протимікробний препарат.
— Що ще передбачають нові стандарти МОЗ? Можливо, таки є щось нове?
— Справді нове — це відстрочений рецепт. Стандарт для первинної медичної допомоги передбачає, що пацієнт матиме можливість отримати рецепт заздалегідь, але почне заживати антибіотик лише за появи визначених лікарем симптомів, погіршення стану або після підтвердження бактеріального походження захворювання.
Зазвичай результати аналізів пацієнтів надходять увечері. Тобто тоді, коли в лікаря закінчився прийом і він не може виписати рецепт на антибіотики. Зайти у систему можна лише наступного дня. Якщо ж результати лабораторних досліджень підтверджують бактеріальну інфекцію чи за інших умов у разі наявності відстроченого рецепта невідкладне лікування не буде затримуватися.
— А що це за три групи антибіотиків — Access, Watch i Reserve?
— Для вибору антибіотиків застосовується класифікація ВООЗ AWaRe, що ділить протимікробні препарати на три групи — доступу (Access — препарати з низьким потенціалом розвитку резистентності), спостереження (Watch — препарати другої лінії у разі неефективності чи протипоказань до антибіотиків першої лінії) та резерву (Reserve — препарати “останньої надії”, які треба використовувати в разі підтвердженої неефективності антибіотиків першої та другої ліній).
На рівні первинної допомоги 90% призначених антибіотиків мали б належати до групи доступу, а частка препаратів резерву повинна становити 0% (менш як 2% — у стаціонарах). Тепер за цим будуть уважно стежити. Сімейний лікар не може виписувати антибіотики групи резерву. А в лікарнях ці препарати використовуватимуть лише після того, як їх призначать за рішенням відповідної комісії.
