43-річного генерал-майора називають кризовим менеджером, офіцером нового покоління.
— Михайло Драпатий збудував військову кар’єру вже в незалежній Україні, тобто він не має нічого спільного з радянською армією, як його попередники, — зауважує Микола Мельник, старший лейтенант, лицар ордена Богдана Хмельницького, екскомандир роти 47-ї бригади. — Драпатий — випускник Харківського інституту танкових військ, починав службу лейтенантом у 72-й окремій механізованій бригаді. Тобто він може подивитися на поле бою й очима солдата, командира взводу, роти, батальйону, бригади, адже сам пройшов цей шлях під час війни. Коли Драпатий очолив Сухопутні війська ЗСУ, то відразу почав наводити лад у навчальних центрах. Зокрема, доручив посилити заходи безпеки на полігонах. Після ракетного удару по полігоні на Дніпропетровщині подав у відставку з цієї посади.
— Михайло Драпатий на сьогодні — найбільш авторитетний військовий. Це справжній бойовий офіцер, — додає Дмитро Снєгирьов, співголова громадської ініціативи “Права справа”. — У серпні 2014 року підрозділ комбата Драпатого опинився у щільному вогневому кільці на кордоні в Луганській області. Проявивши особисту ініціативу, він успішно вивів із оточення 260 бійців та понад 30 одиниць бойової техніки, здолавши під вогнем противника 160 кілометрів.
Вже після повномасштабного вторгнення Драпатий неодноразово проявляв себе як кризовий менеджер. Він був командувачем ОТУ “Харків”, і під його керівництвом Сили оборони змогли оперативно зупинити просування російських військ у районі Вовчанська та Липців, повністю зірвавши стратегічні плани ворога щодо глибокого прориву. Проявив генерал себе і на Покровському напрямку. Там було проведено низку військових операцій, які назвали контрнаступами Драпатого. Він діє ініціативно й готовий брати на себе відповідальність. Тому призначення його головкомом — дуже добре кадрове рішення президента.
— На початку АТО, у 2014 році, у званні майора Михайло Драпатий командував другим батальйоном 72-ї механізованої бригади й тоді організував прорив українських сил у центр Маріуполя, захопленого проросійськими бойовиками, — розповідає Олег Симороз, ветеран російсько-української війни. — Багатьом відоме відео, де у БМП Драпатий прориває барикаду. Він не ручний військовий, може обстоювати свою позицію. Не секрет, що в нього був конфлікт із Сирським. Останній дав Драпатому три догани.
— Драпатий — офіцер оперативно-стратегічного рівня, — каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”. — Він належно підготовлений до посади головкома ЗСУ. Закінчив оперативно-стратегічний факультет у Національному університеті оборони України і, як найкращий випускник курсу, отримав перехідний меч королеви Великої Британії. Свого часу його отримав і Валерій Залужний.
— Чи варто за нового головкома очікувати змін у ставленні до особового складу? Адже його попередника Сирського називали “м’ясником”.
● М. Мельник:
— Думаю, що Драпатий берегтиме солдатів уже тому, що він один з тих командирів, котрий вів підлеглих безпосередньо у бій. І не один раз. Жоден з його попередників такого досвіду не мав.
● П. Лакійчук:
— Як на мене, зможемо побачити це лише з часом. Коли стане відомий стиль його управління військами. Це великою мірою залежатиме і від ситуації на фронті. Звісно, Драпатий намагатиметься берегти життя військових. Але не певен, що це завжди йому вдаватиметься.
— З якими викликами стикнеться новий головком ЗСУ?
● П. Лакійчук:
— Михайло Драпатий заступає на посаду в дуже складний період. Олександр Сирський говорив, що передає своєму наступнику армію, яка наступає. Утім це не так. Ми відступаємо. Але робимо це значно повільніше, ніж рік чи два роки тому. Так, темпи наступу ворога впали, однак він просувається вперед. І головне завдання нового головкома — зупинити цей наступ. Це дуже важке завдання.
— Під час зустрічі глави держави з новим головкомом було окреслено стратегічні пріоритети й першочергові завдання, — зауважує Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці. — Головний акцент буде на захисті неба та посиленні протиповітряної оборони для протидії балістичним загрозам. Це передбачає реалізацію української антибалістичної програми “Фрея”, роботу зі США щодо отримання ліцензій на виробництво систем Patriot, а також активну співпрацю з європейськими партнерами над спільними оборонними програмами.
● Д. Снєгирьов:
— Найбільші виклики наразі зосереджені на Донеччині, а саме на Костянтинівському, Лиманському та вже Слов’янському напрямках, де наше становище погіршується. Ворог активізував бойові дії на всій протяжності російсько-українського кордону, намагаючись створити так звані буферні зони. Ефективність роботи залежатиме не лише від особистих якостей Драпатого. Важливо, щоб йому дозволили сформувати власну команду та проводити необхідні зміни в генеральному штабі, системі планування й безпосереднього управління бойовими операціями. Новому головкому важливо буде не допустити переваги політичних рішень над військовою доцільністю.
● М. Мельник:
— На Драпатого чекають ті ж виклики, що були в його попередників. Зокрема, це проблема з мобілізацією, яку досі не вирішено. А з огляду на те, що восени Росія може вдатися до масштабної мобілізації, новому головкому доведеться присвятити максимальну увагу цьому питанню.
● О. Симороз:
— Драпатому потрібно буде провести ревізію діяльності штурмових підрозділів, котрі були створені Олександром Сирським. На сьогодні у піхоті не вистачає особового складу, тоді як багато підрозділів перебувають за межами лінії бойового зіткнення.
— Чи варто очікувати змін на фронті?
● Д. Снєгирьов:
— Незважаючи на чисельну перевагу противника в особовому складі, техніці та засобах ураження, Олександру Сирському вдалося стабілізувати лінію фронту. Понад те, за останні місяці Україна змогла деокупувати більше території, ніж втратила. Але за відсутності оперативних резервів ми не зможемо проводити контрнаступ.
● М. Мельник:
— Тактику і стратегію не можна змінити за три дні. На це потрібен час. Але варто розуміти, що й противник дуже швидко реагує на загрози, які ми йому створюємо. Так, на сьогодні падає ефективність наших мідлстрайків. Драпатому це доведеться враховувати при плануванні операцій.
● Н. Барчук:
— З огляду на завдання, які стоять перед Михайлом Драпатим, можна очікувати й на зміну підходу до ведення бойових дій. Мова про подальший рух у бік більшої технологічності: ставка на модернізацію та масштабне застосування БпЛА свідчить про намір використовувати сучасні асиметричні рішення на полі бою, паралельно забезпечуючи стратегічний захист тилу від повітряних атак. Але головкому потрібен буде час, щоб повністю перебрати повноваження та почати реалізовувати свою візію управління ЗСУ.
