Росія втратила ініціативу й наступальний потенціал на значній частині фронту. Про це йдеться у жовтневому аналізі американського Інституту вивчення війни (ISW). Минулого місяця окупанти домоглися обмежених успіхів лише в Сумській та Запорізькій областях, водночас втративши території на пріоритетній для них Донеччині. Щодоби на передовій фіксують понад 200 боєзіткнень.
— Ситуація на фронті непроста. На деяких ділянках Сили оборони володіють тактичною ініціативою, а на деяких просувається ворог, — підтверджує Дмитро Снєгирьов, співголова ГІ “Права справа”. — Скажімо, завдяки успішним діям наші війська кардинально змінили розклад сил на Лиманському напрямку, знявши загрозу захоплення Лиману та Святогірська. Другий — найбільший логістичний хаб Сил оборони. Контроль над Святогірськом дав би можливість росіянам організувати оперативне оточення українського угруповання в районі Лиману. А це серйозно позначилося б на характері подальших бойових дій на Слов’янсько-Краматорській ділянці фронту. Маємо певні успіхи і на Куп’янському напрямку. Так, у районі селища Дворічне на Харківщині наші військові завадили противнику захопити широкий плацдарм для створення так званої буферної зони. Є тактична ініціатива Сил оборони на Олександрівському напрямку (стик трьох областей — Запорізької, Дніпропетровської та Донецької), де відбувається деокупація населених пунктів. Загалом четвертий місяць поспіль Україна звільняє більше територій, ніж вдається захопити РФ. Зауважу, що у жовтні росіяни втратили найбільшу кількість військових вбитими та пораненими від початку повномасштабного вторгнення — понад 54 тисячі. Звісно, це впливає на можливості окупантів просуватися углиб української території.
— А де противник має успіхи?
● Д. Снєгирьов:
— Росіяни активізували наступальні дії в районі Куп’янська Вузлового, намагаючись захопити це стратегічне селище, де розташована одна з найбільших логістичних розв’язок Харківської області. Маємо проблему на Добропільському напрямку. Там зафіксовано тактичне просування противника та інфільтрацію малих штурмових груп. Бої ведуться у самому Добропіллі. Ворог хоче вийти на адміністративні кордони Дніпропетровщини з подальшим просуванням у напрямку Слов’янська та Краматорська. Тобто це спроба флангового охоплення позицій Сил оборони. Тому на цю ділянку Генштаб перекинув додаткові оперативні резерви. Складна ситуція в Костянтинівці, де противник контроює 50% міста, а наші військові — лише 20%, решта — сіра зона.
— На сьогодні найбільше угруповання ворога, а це близько 320 тисяч осіб, сконцентровано у Донецькій області. Основною тактикою росіян на цьому напрямку є повзуче просування, включно з інфільтрацією малих вогневих груп у наш тил чи сіру зону, — додає Назарій Барчук, аналітик Українського центру безпеки та співпраці. — Не відмовляється противник і від своїх планів створити так звану буферну зону в Сумській та Чернігівській областях. Але наразі не може їх здійснити.
— Під час гуманітарного перемир’я в Олешках росіяни провели ротацію підрозділів, підвезли боєприпаси й укріпили позиції. Чи можливий новий наступ на Херсон?
● Д. Снєгирьов:
— Ширина Дніпра на певних ділянках — кілометр і більше. Важко провести десантну операцію, коли Україна має перевагу в малому повітрі, тобто у FPV-дронах, дронах на оптоволокні, ствольно-реактивній артилерії. Крім того, правий берег Дніпра, який контролюють Сили оборони, вищий за лівий. Це розширює можливості щодо спостереження та ураження позицій противника. Тому не думаю, що ситуація на цьому напрямку кардинально зміниться. Водночас ворожі оператори дронів і далі діятимуть з Олешків, тероризуючи мирне населення Херсону.
— Чи є загроза захоплення Запоріжжя?
● Д. Снєгирьов:
— Відстань від лінії фронту до цього обласного центру становить близько 30 кілометрів. Нині ворог найбільше тисне на Оріхів, намагаючись вийти на відстань вогневого контролю над Запоріжжям, а це 10 — 15 кілометрів, щоб була можливість обстрілювати місто зі ствольної артилерії. Та для того, щоб зайти у саме Запоріжжя, росіяни не мають оперативних резервів.