В Ізмаїлі на Одещині 14-річна дівчина потрапила до лікарні після спроби вкоротити собі віку. За даними поліції, разом із 16-літнім знайомим вона планувала записати для TikTok відео про подвійне самогубство. Підлітки поїхали до Лощинівського лісу, де дівчина попросила хлопця кілька разів... вдарити її молотком по голові, після чого він мав порізати собі вени. Однак, побачивши, що подрузі стало зле після першого ж удару, хлопець злякався, викликав правоохоронців і “швидку”.
У Вінниці троє юнаків заради відео для TikTok навмисно блокували рух трамваїв. А наприкінці липня на Київщині машиніст потяга виявив тіло 14-річного школяра, який мав небезпечне захоплення — зачепінг. За це його батьків уже притягали до адміністративної відповідальності. Подібних випадків стає дедалі більше. Чому?
— У підлітків префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за здоровий глузд, самоконтроль і оцінку ризиків, ще не сформована остаточно. Водночас лімбічна система, що керує емоціями та відчуттям задоволення, працює дуже активно, — пояснює Аліна Котенко, психологиня, тілесноорієнтована психотерапевтка. — Для підлітка важливо, щоб його прийняли в колі однолітків. Тому популярність і схвалення ровесників нерідко стають психологічно важливішими за власну безпеку. Ще однією причиною небезпечної поведінки є ілюзія невразливості. “Зі мною нічого поганого не станеться” — типова підліткова настанова. Так, вони можуть знати про небезпеку, але не відчувають особистого ризику. Ну й плюс лайки, перегляди, коментарі та бажання бути “як усі” викликають сильний викид дофаміну — гормону задоволення.
— Які небезпечні тренди нині популярні серед підлітків?
— Зокрема, це челенджі, які спонукають завдавати шкоди собі чи іншим: перекривати дихання, вживати токсичні речовини або медикаменти, навмисно травмуватися заради відео. А ще — небезпечні пранки (розіграші) та групове цькування, які нерідко межують із криміналом. Найбільшу тривогу викликає алгоритм соцмереж: досить дитині лише раз зацікавитися таким контентом, як стрічка починає постійно його підсовувати, створюючи ілюзію, що це норма.
— А які діти найбільше схильні до впливу такого контенту?
— Найвразливіший вік — 11 — 16 років. Це період, коли діти віддаляються від батьків, шукають власне “я” і своє місце серед однолітків. У цьому віці авторитет батьків тимчасово відходить на другий план, а думка ровесників стає визначальною. Найчастіше під вплив небезпечного контенту можуть потрапляти соціально незахищені діти, ті, кому бракує уваги й підтримки, хто переживає булінг, депресію чи іншу життєву кризу. А також — підлітки, які, окрім гаджетів, не мають інших захоплень.
— Скажіть, будь ласка, на які зміни в поведінці дитини слід звернути увагу?
— Батькам варто звертати увагу не на один сигнал, а на сукупність змін у поведінці. Насамперед на те, як дитина користується гаджетами, — чи різко ховає телефон або планшет, коли заходять дорослі до кімнати, чи встановлює дуже часто нові паролі на гаджети, чи стає надто тривожною без них або ж сидить у соцмережах ночами. Насторожити мають і фізичні ознаки: незрозумілі травми, постійне носіння одягу з довгими рукавами навіть у спеку, різка втрата апетиту, виснаженість чи порушення сну. Важливими сигналами також є різкі перепади настрою, замкнутість, байдужість до того, що раніше давало задоволення, поява нових “таємничих” друзів у мережі або раптовий розрив з давніми приятелями. Ще один тривожний дзвіночок — дитина перестає ділитися з батьками своїми переживаннями.
— Як правильно говорити з дитиною про небезпечний контент у соцмережах, щоб вона дослухалася?
— Раджу забути про ультиматуми й заборони. Фрази на кшталт “я відберу телефон” або “ти що, дурний?” викликають лише захисну реакцію й закритість. Натомість треба будувати відкритий діалог: не звинувачувати, а щиро цікавитися. Наприклад: “Я чув про новий тренд у TikTok. Що ти про нього думаєш? Як твої друзі до цього ставляться?”. Варто пояснювати дитині, як працюють соцмережі. Розповідати, що блогери нерідко роблять небезпечні речі заради переглядів, хайпу чи заробітку, а не тому, що це справді круто. І головне — дитина має знати, що за будь-яких обставин може прийти до батьків по допомогу й не боятися покарання. Інтернет не зможе конкурувати із сім’єю, де дитину чують, приймають і цінують. А спорт, творчість, хобі, подорожі та спільно проведений час допомагають заповнити емоційний вакуум дитини і зменшують потребу шукати гострі відчуття та визнання у соцмережах.
— На жаль, сьогодні для багатьох дітей справжнім авторитетом є блогери, а не батьки. Підлітки прагнуть “хайпанути”, набрати лайків і стати популярними. Саме тому нині дедалі частіше говорять про необхідність обмеження користування TikTok дітьми, адже на цій платформі поширюються тренди, що можуть становити загрозу для життя й здоров’я, — зауважує Інна Остапович, начальниця сектору ювенальної превенції ГУНП у Волинській області. — Багатьом дітям бракує уваги й живого спілкування. Якщо цього немає в сім’ї, вони шукають його в інтернеті й стають більш уразливими до небезпечних трендів. Звісно, нині непростий час: багато родин пережили втрати, розлуку, чекають рідних із полону. Це також позначається на психологічному стані дітей. Попри все, батьки повинні пам’ятати, що саме на них лежить відповідальність за виховання, безпеку та вчинки своїх дітей.
— Якою є ця відповідальність?
● І. Остапович:
— Батьків можуть оштрафувати на 850 — 1700 гривень за невиконання обов’язків щодо догляду дітей (стаття 184 КУпАП). А в окремих випадках передбачана й кримінальна відповідальність.
