Минулоріч рівень бідності в нашій країні зріс до 41,6% проти 37% роком раніше. А порівняно з 2021-м цей показник фактично подвоївся. Це один із ключових висновків нового дослідження Світового банку Listening to Ukraine, яке, зокрема, базується на регулярних телефонних опитуваннях українських домогосподарств.
— Ворожі атаки на підприємства, знищення інфраструктури негативно позначаються на стані української економіки та рівні життя людей, — зауважує Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Високим залишається безробіття — понад 13%. Понад 70% домогосподарств вважають, що їх матеріальне становище погіршилося під час війни. У важкій ситуації опинилися внутрішньо переміщені особи. Значна їх частина залишається безробітними, якщо державна допомога і є, то вона мізерна. А загалом пенсії та розмір соціальної допомоги для переважної більшості громадян значно менші за реальний прожитковий мінімум (за розрахунками Мінсоцполітики, фактичний прожитковий мінімум для працездатної особи становить 12 282 гривні (з податками) на місяць; для дітей до 6 років — 7954 гривні, а від 6 до 18 років — 10 116 гривень; для пенсіонерів — 7570 гривень. — Авт.).
— За оцінкою Світового банку, рівень бідності в Україні торік зріс на 4,6% порівняно з 2024 роком, — додає Юрій Гаврилечко, кандидат наук з державного управління, експерт з економічних питань. — Як свідчать дослідження, найбільш вразливі категорії — ВПО, пенсіонери, особи з інвалідністю, ветерани. Так, лише 17% людей із серйозними функціональними обмеженнями мають роботу. Водночас серед ветеранів кожен четвертий втратив роботу — це у понад два рази більше, ніж серед людей, які не мають цього статусу. Тому, як на мене, влада мала би більш адресно підтримувати ці верстви населення. Сьогодні й український бізнес стикнувся із безпрецедентними викликами, через російські удари багато компаній змушені згортати діяльність, скорочувати працівників. Тож, на жаль, прогнози не надто оптимістичні.
— Про що ще свідчить дослідження Світового банку?
● Ю. Гаврилечко:
— Зростання бідності в Україні супроводжується посиленням нерівності. Так, коефіцієнт Джині, який показує розрив між бідними й багатими верствами населення, зріс з 0,25 у 2022 році до 0,50 у 2025-му. Це означає, що в нашій країні висока концентрація доходів залишається у руках мізерної частини населення, а масштабна бідність засмоктує все більше людей. У IV кварталі 2025 року приблизно 17% домогосподарств позичали гроші для покриття базових потреб. Приблизно така ж частка родин мала труднощі з оплатою комунальних послуг. А 35,4% домогосподарств повідомили, що харчувалися обмеженим набором продуктів. У прифронтових регіонах і областях, які зазнають постійних російських ударів, цей показник становив 43,5%. Лише 53% українських сімей, яким були потрібні ліки, змогли придбати їх у повному обсязі (через високу вартість).
● О. Хмелевський:
— Зарплати в Україні дуже сильно відрізняються, хтось отримує мільйони, а хтось — “мінімалку”. Кумулятивний показник інфляції за 2022 — 2026 роки становить 174,2%, тобто споживчі ціни зросли в 2,74 раза. Водночас мінімальна зарплата за цей період збільшилася з 6,5 до 8,6 тисячі гривень, або на 33%. А середня пенсія зросла з 4 до 7,3 тисячі гривень (83%). Себто збільшення зарплат і пенсій у рази відстає від темпів інфляції. Причому доходи пенсіонерів і людей з невеликою платнею зростають набагато менше, аніж доходи тих, хто має високий заробіток.
— Чому так?
● О. Хмелевський:
— Якщо мова про зарплати, то їх збільшують насамперед тим, хто, на думку керівників чи власників підприємств, найбільш цінний фахівець. А іншим майже не підвищують, бо вважають, що в умовах війни й високого безробіття менш цінні працівники нікуди не дінуться і будуть змушені трудитися за ту зарплату, яку їм платять. Хоча, звісно, це хибна думка. Бо попри високий офіційний рівень безробіття, у багатьох сферах вже спостерігається кадровий голод. І що довше триватиме війна, то він посилюватиметься.
