Проти аналогічного періоду 2025-го кількість новонароджених скоротилася на 16%, а показник смертності збільшився.
— Від початку повномасштабного вторгнення кількість померлих перевищувала число новонароджених майже втричі (приміром, у 2024 році — у 2,8 раза, торік — у 2,9). Тоді демографи констатували: важливо, аби ця різниця бодай не зростала, — коментує Світлана Аксьонова, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. — Але за перші пів року 2026-го смертність перевищила народжуваність у 3,6 раза. Це сумна статистика і дуже тривожний дзвінок.
— Як саме змінився показник смертності?
— Торік, за офіційними даними, в Україні померло близько 490 тисяч осіб, а за останні пів року — майже 260 тисяч, тож цей показник збільшився. Але треба брати до уваги кілька факторів. Перш за все, мова про ідентифікацію тіл загиблих — це тривалий процес. Тому останніми роками ми говорили про те, що дані про смертність неповні. Тепер цей показник міг підвищитись, зокрема, через збільшення кількості ідентифікованих воїнів, які досі вважалися безвісти зниклими.
Крім того, за період великої війни (почасти і через масову міграцію за кордон громадян працездатного віку) в Україні змінилась структура населення — збільшилася частка людей літнього віку. Зазвичай вони мають хронічні хвороби, живуть в умовах стресу через постійні обстріли, особливо це стосується прифронтових областей. Чимало пенсіонерів помирає і через неможливість надати їм медичну допомогу, що також стається через війну.
— А як пояснити зменшення кількості новонароджених?
— Загалом торік на світ з’явилося майже 169 тисяч дітей. Враховуючи дані за перше півріччя, цей показник у 2026-му, ймовірно, буде нижчим. Та маю обнадійливі припущення, що певна частина вагітних, які планували народити в Україні, виїхала за кордон на фоні вкрай важкої зими. Це вимушене й зрозуміле рішення, адже йшлося про збереження не лише власного життя. Тому, сподіватимемося, що в цю статистику (73 292 дитини) не увійшли дітки, які народилися за межами країни.
— Що робити, аби показник народжуваності так стрімко не падав?
— Є чимало випадків, коли невдовзі після народження дитини батька мобілізовують. Добре, якщо є кому допомогти, але нерідко жінка залишається сама з немовлям. Тому варто, на мою думку, щоб протягом першого року після пологів партнер залишався поряд. А далі жінка може скористатися програмою “Є-ясла” й піти на роботу.
Важливий не лише факт появи дитини на світ. Треба зробити все, щоб вона досягла повноліття й репродуктивного віку та дала життя іншому поколінню українців. Тому держава має дбати і про створення умов для повернення співвітчизників з-за кордону. Це сприятиме демографічному відновленню.
Додам, що показник сумарної народжуваності в Україні нині становить менш ніж одну дитину на одну жінку (хтось виховує одну дитину й більше, інші не реалізувались у материнстві). Тоді як для відтворення населення потрібно, щоб цей показник становив щонайменше дві дитини на одну жінку. Та очевидно, що, доки не закінчиться війна, не відновиться безпека, неможливо поліпшити ситуацію, пов’язану з підвищенням народжуваності. На жаль.
