Ворог дедалі частіше завдає ударів по центрах обробки даних та вузлах зв’язку в Україні. Через ці атаки вже зникав сигнал кількох телеканалів, частково припиняли роботу й окремі інтернет-провайдери.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що такими атаками РФ прагне дестабілізувати українську економіку та порушити роботу цифрової інфраструктури, від якої щодня залежать цивільне населення і бізнес. Чи може ворог досягнути своєї мети? Про це говоримо з Олександром Глущенком, експертом із питань цифрових технологій, ексчленом правління Інтернет-асоціації України, та Костянтином Корсуном, ексзаступником керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ.
— Які функції виконують дата-центри?
● О. Глущенко:
— Це місця, де зберігаються та обробляються дані. Там встановлені сервери, накопичувачі даних та мережеве обладнання, що відповідальні за безперервну роботу онлайн-сервісів. Від них залежить функціонування сайтів, державних реєстрів, онлайн-банкінгу тощо. Дата-центри забезпечують передачу інформації, а також роблять резервні копії (бекапи) даних. Можна пошкодити обладнання, але це не означає, що будуть знищені дані. Адже дата-центри зазвичай резервують їх, і якщо щось відбувається з основним майданчиком, то система перемикає доступ на запасний — і сервіси працюють надалі. Телекомунікаційні компанії зберігають копії в європейських хмарних сервісах, як-от Google, Amazon. Та щоб убезпечити обладнання наших дата-центрів, їх варто переносити під землю.
● К. Корсун:
— Росіяни дуже активно намагалися покласти нашу систему зв’язку, позбавити українців інтернету ще у перші місяці повномасштабного вторгнення. У лютому-травні 2022 року була наймасштабніша така атака. Тоді ми вистояли. За понад чотири роки провайдери ще більше підготувалися до можливих загроз, зокрема встановили альтернативні джерела електроенергії.
— То чи може ворог теперішніми ударами позбавити українців доступу до інтернету?
● К. Корсун:
— В нашій країні працюють понад 7 тисяч інтернет-провайдерів. Галузь фактично не регулюється державою, тому й активно розвивається. На цьому ринку доволі велика конкуренція, а відтак — і висока якість передачі даних, відносно низька ціна на послуги. Тому я не бачу об’єктивних загроз для системи. Це, так би мовити, стілець на тисячі ногах. Навіть якщо буде втрачено декілька провайдерів, це не похитне систему. Бо нема в Україні якогось такого основного єдиного вузла чи однієї людини, від яких залежить уся інфраструктура. Повторюся — наша комерційна інфраструктура децентралізована, самоорганізована та розподілена.
Я користувач послуг одного з постраждалих від ударів провайдерів. Тож він зміг відновити доступ до інтернету менше ніж за дві години після атаки. Водночас мобільний інтернет працював. Так, є великі вузли, є магістральні канали, є точки обміну трафіком, є інші “вузькі місця”. Але навіть якщо росіяни будуть цілеспрямовано по них бити й влучать, це не призведе до колапсу. Можуть бути тимчасові уповільнення, зниження якості інтернету, навіть перебої на декілька годин. Однак це стосуватиметься лише невеликої частини абонентів і на відносно короткий період.
Головне, щоб провайдери під приводом “важкої ситуації” у галузі не вдалися тепер до підвищення цін на свої послуги. Про це деякі з них вже говорять публічно. Я ж не бачу на сьогодні підстав для подорожчання інтернету. Більш небезпечні не кінетичні удари, а ворожі кібератаки. Адже останні дешевші та й легше виконати. Навіть якщо дата-центри перенесуть під землю, що дозволить захиститися від дронових ударів, то загроза кібератак нікуди не зникне. Тому провайдери вже мають думати про посилення кіберзахисту.
— Які поради можете дати? Як не залишитися без інтернету та зв’язку за форс-мажорних обставин?
● О. Глущенко:
— Бажано мати мінімум дві сім-картки від різних мобільних операторів. Адже якщо буде знищено базову станцію мобільного зв’язку одного з них, залишиться альтернатива. Що стосується інтернету, то теж би радив мати двох постачальників. Ставку варто робити на доступ за технологією PON (оптоволоконний інтернет). Міністерство цифрової трансформації вимагає від операторів такого зв’язку, щоб доступ до інтернету зберігався протягом 72 годин.
На всяк випадок слід мати й певну кількість готівки. Адже всі термінали працюють через інтернет. Ну й також радив би роздрукувати, приміром, військово-облікові документи. Бо якщо відсутня мережа, то не можна буде відкрити застосунки “Дія” чи “Резерв+”.
● К. Корсун:
— Варто подбати і про окремий павербанк для WiFi-роутера. Частина інтернет-провайдерів в Україні має резервне живлення мережі й може продовжувати надавати послуги навіть під час тривалих відключень електроенергії. Тому, якщо живити роутер від павербанку, інтернет у вас працюватиме певний час і без електрики.
