У лютому минулого року клієнтка одного з банків помітила, що з її рахунку невідома особа здійснила п’ять платіжних операцій на понад 28 тисяч гривень. Вона повідомила про це контакт-центр фінустанови, і її кредитну картку відразу заблокували, та подала до Хмельницького районного управління поліції заяву про вчинення кримінального правопорушення. Але згодом банк повідомив клієнтку про кредитну заборгованість, ще й нарахував проценти на суму боргу.
Тож жінка звернулася з позовом до суду, вимагаючи, щоб банк поновив залишок коштів на її картковому рахунку, який був до втручання зловмисників. І скасував заборгованість за використаним кредитним лімітом, що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій. Ще й зажадала від фінустанови 20 тисяч гривень моральної шкоди. Представники банку не надали жодних доказів на підтвердження того, що клієнтка сама передала шахраям конфіденційну інформацію. Тож Хмельницький міськрайонний суд частково задовольнив її позов. Зокрема, зобов’язав банк повернути на картковий рахунок 28 483,73 гривні та скасувати заборгованість за кредитним лімітом. Крім того, на користь клієнтки з банку мали стягнути 5 тисяч гривень моральної шкоди.
Фінустанова з таким рішенням не погодилася і оскаржила його. Під час розгляду справи Хмельницьким апеляційним судом представники банку знову стверджували, що позивачка надала третім особам дані, потрібні для доступу до її банківського акаунта. Але суду так і не було надано належних доказів цього, тому він відхилив апеляцію.
Це рішення підтверджує: клієнти фінустанов, які стають жертвами шахраїв, можуть домогтися справедливості в судах, якщо діятимуть правильно.
— Найперше слід звернутися у найближчий відділ поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, — розповідає адвокат Андрій Іваницький. — Її мають зареєструвати і протягом 24 годин відкрити провадження та надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У межах кримінального провадження обов’язково треба подати заяву про залучення жертви шахрайства як потерпілого (у ній клієнт банку просить не нараховувати заборгованість, оскільки не він отримував кошти, а невідомі особи). У такому разі вона зможе долучати нові докази до справи та ознайомлюватися з її матеріалами. Це також потрібно, щоб подати заяву у банк чи мікрофінансові організації (МФО), де шахраї оформили кредити.
Наступний крок — подання скарги до НБУ, аби регулятор звернув увагу на МФО чи банки, які неналежно ідентифікують клієнтів і в такий спосіб порушують права споживачів. Така скарга, хоч і не допоможе одразу повернути кошти, все ж важлива.
Зазвичай саме фінансові установи позиваються до суду через борги за кредитами, які насправді є безпідставними і виникли через дії зловмисників. У межах такої судової справи клієнт банку може подати зустрічний позов про визнання договору недійсним або визнання відсутнім права вимоги щодо стягнення боргу. Деякі клієнти, які стали жертвами шахраїв, не чекають на цей позов, а перші звертаються до суду.
— А які саме позовні вимоги до банку можна висувати?
— Головне — це визнання відсутнім права вимоги конкретного банку чи МФО до клієнта щодо сплати тіла боргу, відсотків, комісій та інших платежів. Щодо компенсації моральної шкоди, то варто враховувати, що в судах нерідко зменшують заявлені позивачем суми. Тож часто у такій вимозі нема економічної доцільності.
Загалом кажучи, кожна ситуація — індивідуальна. Бо на когось шахраї оформили кредити, а в інших викрадають власні кошти. Якщо йдеться про власні гроші, то варто вимагати поновити на картковому рахунку залишок коштів, який був до моменту насанкціонованого втручання.
