Комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) входять до Програми медичних гарантій. Тож за наявності скерування лікаря ці обстеження для пацієнтів безоплатні у медзакладах, які мають договір із Національною службою здоров’я
України. Насправді ж багатьом українцям доводиться звертатись у приватні клініки і платити чималі гроші за КТ й МРТ.
“Нещодавно лікар-невролог скерував мене на КТ попереково-крижового відділу хребта через гострий біль, — розповідає Любомир Мельник із Львівщини. — Іноді так болить, що не можу кроку ступити. Тому, коли вийшов з кабінету лікаря, одразу зателефонував в медзаклад, де проводять безплатно КТ, і запитав, скільки треба чекати. Відповідь шокувала: “Запис на КТ до кінця року вже закритий”. А зараз лише червень. Що ж до МРТ, то ще можна записатися на жовтень. Тому вже переглянув ціни у приватних клініках. КТ обійдеться у 1500 гривень. А от за МРТ довелося б заплатити майже 5000 гривень”.
Таких випадків чимало. “Я мала направлення онкохірурга на МРТ грудей, — каже Галина Сапринюк з Івано-Франківська. — У медзакладі, де проводять це обстеження, сказали, що у них апарат несправний. Порадили йти у приватну клініку. Там я заплатила за МРТ 5800 гривень. А якби не мала грошей, напевно, померла б, чекаючи на обстеження”.
“Насправді, щоб зробити безоплатно КТ чи МРТ за направленням лікаря, доводиться чекати щонайменше чотири місяці, — додає киянка Марія Трофимова. — Складається враження, що всі ці черги створюють навмисне, змовившись з приватними клініками”.
Чому ж так відбувається і чи можливо якось виправити ситуацію з доступом пацієнтів до безплатних КТ і МРТ?
— Близько 10 років тому ми порівнювали кількість томографів у Києві і в Парижі, — розповідає Костянтин Надутий, член правління Всеукраїнського лікарського товариства. — Здивуєтеся, але в столиці Франції їх було менше, ніж у нас. У Києві кожна приватна клініка прагнула встановити це обладнання. Закуповували його чимало також за державними програмами.
Загалом попит на МРТ і КТ в Україні дуже високий. Чи доцільно призначати саме ці обстеження багатьом пацієнтам? Та ми не знаємо статистики захворюваності й поширення хвороб, бо її замінили обліком причин звернення. Тому не вдасться порівняти наші дані з європейськими. Можна лише припускати, що у нас проводять КТ і МРТ більше, ніж у країнах ЄС. А все тому, що в нас, не поставивши діагнозу пацієнтові, направляють його на МРТ, КТ і т. д. Насправді діагноз у більшості випадків можна поставити і без таких обстежень.
Тож є проблема в системі регулювання доступу до КТ і МРТ, які дорогі й не нейтральні з погляду безпеки для людини (йдеться про опромінення). Цей доступ має надаватися пацієнтам, які справді потребують згаданих обстежень. Усіх інших можна скеровувати на менш технологічні й дешевші методи діагностики, обмежитись, наприклад, звичайним рентгеном з функціональними пробами, призначити лікування й поспостерігати за перебігом захворювання. Особливо, якщо діагноз не такий, що становить пряму загрозу життю.
Черги на МРТ і КТ виникають через нераціональне споживання цих медпослуг, зумовлене неврегульованими протоколами. А ще — через неналагоджені взаємини між пацієнтом і лікарем, погану організацію надання послуг. У нас пацієнта, який самостійно не може дійти на КТ, і того, в якого щось просто заболіло у боці, записують в одну чергу. Оскільки держава покриває лише частину собівартості більшості послуг, що включені до Програми медгарантій, можна припустити, що у медцентрах пріоритетними є пацієнти, які платять комерційну ціну.
— Якщо медичні заклади не можуть впоратися із запитами пацієнтів, варто подумати про можливість встановлення нових томографів. Звісно, якщо вони справді потрібні, — зауважує Олексій Головін, голова Ради громадського контролю при НСЗУ. — І це вже задання Міністерства охорони здоров’я, регіональної влади, органів місцевого самоврядування. Бо якщо на безоплатне обстеження записують тільки на наступний рік, а платно набути послугу можна в будь-який момент, то тут питання до прозорості черги в медзакладі.
— НСЗУ надсилала медзакладам листа щодо організації доступу до інструментальних досліджень, але ситуація з чергами не дуже змінилася...
● О. Головін:
— Лист НСЗУ якраз був спрямований на те, аби медзаклади оцінили, наскільки прозоро в них формується черга на КТ, МРТ та інші дослідження. Якщо не виконуватимуться умови договору з НСЗУ, то медичний заклад можуть притягти до відповідальності з фінансовими наслідками. Але важливо, аби пацієнти зверталися до керівництва лікарні, до власника медзакладу, на “гарячу лінію” НСЗУ,
в пацієнтські організації та повідомляли про проблему. Крім того, в кластерних і надкластерних лікарнях протягом цього року створюватимуться наглядові ради, які заслуховуватимуть звіти керівників медзакладів, зокрема, і щодо скарг пацієнтів.
