Тепер Київ може активувати екстрену підтримку ЄС для реагування на масштабні інциденти.
“У час, коли кібератаки становлять постійну загрозу, єдність є нашим найбільшим надбанням”, — заявила виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.
— Резерв кібербезпеки Євросоюзу — це сукупність як державних, так і приватних організацій, — пояснює виконавчий директор CyberLab Сергій Денисенко. — Ним керує Агентство ЄС з питань мережевої та інформаційної безпеки (ENISA), яке покликане реагувати на сигнали, аби допомогти державам у вирішенні значних кіберінцидентів.
Приєднання України до такого резерву відкриває додаткові можливості для оперативного залучення сертифікованих європейських експертів, отримання технічної та консультаційної допомоги під час масштабних інцидентів. А також надає доступ до передових практик і технологій кіберзахисту. Простіше кажучи, якщо буде загроза безпеці інформаційних систем, наша країна може звернутися до ENISA, фахівці якої допоможуть вирішити проблему. Це дуже важливо з огляду на збільшення кількості кібератак. Зазначу, що й Україна має доволі серйозні напрацювання у сфері кіберзахисту, куди вкладено значний ресурс, але не вистачає фахівців і обладнання.
— Які об’єкти є основними цілями для хакерів, зокрема російських?
— Передовсім — критична інфраструктура, військова. Також кіберзлочинці цікавляться нашими базами даних, де зберігається важлива інформація. Під прицілом і пересічні громадяни. Щодо них ворог застосовує інформаційно-психологічні операції (ІПСО), котрі дискредитують Україну. Зростає кількість випадків фішингу — інтернет-шахрайства, метою якого є виманювання у довірливих користувачів конфіденційних даних (паролів, номерів банківських карток, кодів з SMS. — Авт.).
Звісно, найбільша загроза йде передовсім від Росії. До кібератак країна-агресорка залучає й іноземців, вербує хакерів по всьому світу. Злочинні кіберугруповання можуть перебувати де завгодно, зокрема й на території нашої країни.
