За п’ять місяців цього року імпорт сягнув 40,5 мільярда доларів, повідомила Державна митна служба. Це на 29,4% більше, ніж за аналогічний період 2025-го. Водночас експорт становив 17,5 мільярда доларів, що на 10,1% більше, ніж за п’ять місяців торік. Негативне торговельне сальдо, тобто дефіцит торгівлі товарами, — 23 мільярди доларів (+49,4%). Експерти зазначають: це рекорд!
— Чим можна пояснити стрімке збільшення дефіциту зовнішньої торгівлі?
— Як бачимо зі структури товарообігу, в нас доволі великі обсяги закупівлі за кордоном машин, обладнання і транспортних засобів — за п’ять місяців ми придбали їх на 17 мільярдів доларів, — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. — На другому місці — паливно-енергетичні товари: нафта, нафтопродукти, газ, вугілля, потрібні для енергетичної безпеки та функціонування транспорту (обсяг закупівель — 6,4 мільярда доларів).
На третьому місці — продукція хімічної промисловості: добрива, полімерні матеріали, пластмаси, фармацевтична продукція (їх за п’ять місяців ми придбали на 5,7 мільярда доларів). Разом ці три категорії традиційно формують майже 70 — 75% усього обсягу ввезених товарів.
Значна частка імпорту припадає також на продукцію металургійної промисловості — щомісячно ми закуповуємо її орієнтовно на 340 мільйонів доларів. Проблема в тому, що наші заводи зазнають руйнувань і потерпають через знеструмлення. Для прикладу, торік через приліт припиняв роботу один з найбільших металургійних комбінатів — “Запоріжсталь”.
— Зростання імпорту відбувається уже другий рік, — зазначає Данило Монін, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього. — Оскільки ворог знищує виробничі підприємства в Україні, альтернативою стає імпорт. Крім того, до нас з-за кордону надходять великі обсяги товарів оборонного призначення. Цього року також додався імпорт електроенергії та енергоресурсів, зокрема нафти, яка суттєво подорожчала.
— Якими можуть бути наслідки такого значного дефіциту зовнішньої торгівлі?
● А. Шевчишин:
— По-перше, це тиск на національну валюту. Імпортерам потрібно більше доларів та євро для розрахунків з постачальниками. Якщо попит на валюту зростає, то гривня знецінюється. По-друге, це скорочення валютних резервів. Адже Нацбанк змушений витрачати їх для покриття нестачі валюти на ринку та для стримування інфляції. По-третє, це потреба залучення зовнішнього фінансування. Якщо надходжень від експорту бракує для оплати імпорту, держава або приватний сектор можуть залучати іноземні кредити чи інвестиції для покриття дефіциту. Це призводить до зростання зовнішнього боргу.
● Д. Монін:
— Імовірність того, що торговельний дефіцит за підсумком року становитиме понад 65 мільярдів доларів, дуже висока. Можливо, навіть 70 мільярдів. Торік був 56 мільярдів доларів. Щоправда, є сподівання на те, що в Україну цього року надійде рекордне фінансування від міжнародних партнерів — приблизно 60 мільярдів доларів. Валюта, що заходить у країну, компенсує торговельний дефіцит. На мій погляд, поки є зовнішнє фінансування, то курсу національної валюти не надто щось загрожує. Та щойно воно зупиниться або його буде мало, як-от тепер (наразі ми отримали лише 11 мільярдів із 60-ти, і “зелений” подорожчав із 42 гривень до 45-ти ), то долар знову підскочить.
