Як засвідчує дослідження соціологічної компанії Rating Group, наших громадян також турбують проблеми доступності житла та старіння населення. Але ці ризики в завтрашньому вони вважають менш серйозними.
— Ми дослідили, які питання щодо майбутнього в рідній країні найбільше хвилюють наших громадян, — розповідає заступниця директора компанії Rating Group Тетяна Скрипченко. — Ці дані порівняли з даними Eurobarometer про переживання громадян ЄС щодо майбутнього в їхніх державах. Ставили респондентам такі самі запитання, як соціологи в ЄС, хоча розуміємо, що українців може турбувати більший перелік проблем, надто під час повномасштабної війни. Не секрет, що багатьох нині хвилює невизначеність: якою буде країна після завершення війни та як, власне, ця війна завершиться, чи будуть гарантії безпеки й чи буде відбудова, чи будуть нові загрози й чи з’являться нові можливості? Ця невизначеність впливає і на сприйняття проблем.
У нас люди найбільше (88%) переймаються тим, що їхнім дітям доведеться зростати в бідності. 85% турбуються через якість освіти, 84% — через те, що мало кому загалом вдається вирватися зі скрути. Серйозними проблемами опитані також вважають погіршення якості державних послуг, зокрема у лікарнях, дитсадках та школах (80%), недоступність житла (75%), старіння населення (74%). 64% переймаються через зміни клімату, 64% — через політичні розколи.
— Які проблеми в контексті майбутнього найгостріше сприймають у країнах ЄС?
— Загалом європейців турбують ті самі проблеми, що й нас, — бідність, якість держпослуг, рівень освіти, старіння населення. Щоправда, актуальнішими, ніж для нас, є теми політичних розколів та зміни клімату. Водночас питання доступності житла дуже гостро сприймають у Португалії, Іспанії, Нідерландах, Бельгії, Франції, Греції, Німеччині, де це ще більша проблема, ніж в Україні. Про це також частково знаємо з досвіду наших біженців, які стикались із труднощами у пошуку житла. Цікава річ, найменш поширені перелічені проблеми в Данії.
— Про що свідчать результати цього опитування?
— Усі досліджувані теми так чи інакше хвилюють більшість українців та більшість європейців — загальна канва в нас однакова. Водночас рівень переживання — схвильовані/радше схвильовані — дуже відрізняється. На жаль, обставини війни змушують українців триматися за цінності виживання, як-от безпека та задоволення базових потреб. Страх, що діти зростатимуть у бідності, у нас сильніший, ніж у європейців. Не те щоб нас не хвилювала бідність до російського вторгнення — середній дохід є і залишається у нас нижчим, ніж у країнах Європи, — але війна проблему ще більше загострила. Також ми частіше переймаємося якістю освіти, оскільки нині маємо обмеження у сфері здобуття і шкільної, і вищої освіти. В умовах війни, міграції, втрати людського капіталу для нас більш відчутною стала тема старіння населення. Натомість проблеми клімату та політичних розколів серйозно поступаються соціально-економічним і гуманітарним питанням.
