Загалом криптоактиви вказано у 2861 декларації за минулий рік, свідчать дані сервісу для моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру “Опендатабот”.
Перше місце за обсягом задекларованої крипти посіли представники Національної поліції — 548 декларацій, або 19% усіх випадків. За ними йдуть працівники прокуратури — 358 декларацій, військовослужбовці ЗСУ — 240, представники судової системи — 223 та працівники міських рад — 198 декларацій. Серед депутатів Верховної Ради криптовалюту задекларували 16 осіб із 391, тобто близько 4% складу парламенту.
Найбільшим біткоїн-портфелем володіє депутат Хмельницької районної ради Олександр Кізляр — 100 BTC, що станом на 10 червня 2026 року оцінюється у 278,8 мільйона гривень. Друге місце посідає народний депутат України Олег Бондаренко з 80 BTC вартістю 223 мільйони гривень. На третьому місці представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради Крістіна Павлова із 20 BTC на суму понад 55,7 мільйона гривень.
Серед суддів найбільші обсяги криптодоларів (USDT) задекларувала голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош. А саме понад 1,019 млн USDT, що еквівалентне майже 46 мільйонам гривень.
— Це загальноукраїнська тенденція, що збільшується кількість громадян, котрі користуються криптовалютою, — вважає Сергій Миткалик, голова правління ГО “Антикорупційний штаб”, заступник голови Громадської ради при НАЗК. — Але якщо подивитися на декларації, то найбільше цифрової валюти задекларували представники правоохоронних органів, а саме Нацполіції та прокуратури.
— На третьому місці серед осіб, які задекларували крипту, — військовослужбовці, — додає юрист Олег Вівчар. — Це, звісно, не прості хлопці з окопів, а здебільшого працівники ТЦК та СП. А як відомо, вони мають найбільші корупційні ризики. Тож не дивно, що, на відміну від інших військових, зобов’язані подавати декларації.
Криптовалюта є непрозорим активом. Думаю, що кількість декларантів, які мають криптогаманці, насправді більша. З кожним роком більшає посадовців, які її декларують. Хоч курс біткоїна зростає.
— Наскільки важко розкривати корупційні злочини, пов’язані з використанням криптовалюти?
● С. Миткалик:
— Наші правоохоронці лише вчаться їх виявляти. Отож є складнощі з підтвердженням неправомірної вигоди саме у крипті. Тому в корупційних справах вона набирає щораз більшої поширеності. Недобросовісні посадовці використовують цю валюту як засіб давання та одержання хабарів.
● О. Вівчар:
— Заарештувати криптовалюту набагато складніше, ніж рахунок у банку. Це ще одне пояснення, чому посадовці декларують активи у крипті.
— Чи може НАЗК вимагати від декларанта довести походження крипти?
● С. Миткалик:
— НАЗК вимагає інформацію про місцезберігання криптогрошей, щоб мати можливість зробити відповідні запити й з’ясувати, скільки їх у володінні особи. Така інформація обов’язкова під час декларування, і кожен декларант зобов’язаний її надати. На сьогодні в Україні біткоїни не визнано грошовою одиницею. НАЗК зобов’язало декларувати їх у розділі “нематеріальні активи”. Але не всі вказують, що мають криптовалюту. НАБУ чи НАЗК можуть точково робити запити, якщо мають інформацію, що особа зберігає кошти на якійсь криптобіржі. Якщо ж такої інформації немає, то виявити крипту доволі важко. Знаю, що були перевірки декларацій щодо криптовалюти. І були випадки, коли посадовець показував у декларації, що володіє криптовалютою, але не міг довести її походження.
А найрезонанснішою була справа щодо передання 50 тисяч доларів у крипті голові Державного агентства відновлення Мустафі Найєму. Нардеп Андрій Одарченко пропонував Найєму хабар у криптовалюті Bitcoin, що в еквіваленті становить $50 тисяч. В обмін на гроші він просив сприяння в отриманні коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури. Посадовець сам повідомив про цей хабар і співпрацював зі слідством. Нардеп зміг втекти з України, його заочно заарештували і за давання хабаря у крипті засудили до 8 років позбавлення волі.
