Донедавна вважалося, що найефективніше людський мозок функціонує до 30 років, але нові дослідження розвіяли цей стереотип. Команда науковців Університету Західної Австралії провела великий огляд вже опублікованих досліджень, що вимірювали, як ментальні здібності людей змінюються з віком.
Учені дійшли, зокрема, такого висновку: швидкість оброблення та засвоєння інформації поступово знижується уже з 20 років. Утім інші показники з віком лише поліпшуються. Мова про словниковий запас, фінансову грамотність, емоційний інтелект, сумлінність, здатність до ухвалення рішень. Проаналізувавши 16 вимірів когнітивних функцій, вчені констатували: загальне психологічне та розумове функціонування людини сягає свого піку приблизно у 55 — 60 років. Саме тоді домінує так званий кристалічний інтелект, а ось флюїдний йде на спад.
— Флюїдний інтелект (його ще називають поточним, рухомим) — це незалежна від досвіду здатність запам’ятовувати, відтворювати інформацію, а також думати абстрактно, — зауважує професор Віктор Досенко, патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ. — Вона сягає піку у близько 20 років. Ось завтра іспит у студента, він прочитав три книжки за ніч, а зранку дістав певну кількість балів і щасливий вийшов з аудиторії. Що старша людина, то важче їй буде впоратися з таким завданням. Молодий мозок працює як губка. До 30 — 33 років ми досягаємо оптимального обсягу оперативної пам’яті. Пластичність розуму допомагає адаптовуватися до незнайомих ситуацій. Але цей вроджений потенціал надалі поступово знижується.
Натомість кристалізований (кристалічний) інтелект базується на знаннях, які походять від попереднього навчання і досвіду. Під час дорослішання, а потім і старіння цей тип інтелекту постійно вдосконалюється. Тому насправді обдарована людина (вчений, письменник, музикант, художник, лікар тощо) не розтрачує свого хисту з роками.
— Що мають на увазі науковці Університету Західної Австралії, коли говорять про здатність “зчитувати” думки іншої людини? Це вміння, як досліджено, теж приходить з віком.
— Мова про емоційний інтелект — це генетична властивість, яка потребує часу на свій розвиток. Йдеться не про телепатію, а про здатність швидко аналізувати емоційний стан співрозмовника за виразом його очей, мімікою, рухами, тембром голосу тощо. І це також характерно для людей старшого віку, більш досвідчених.
Людині, в якої емоційний інтелект розвинений слабко, дуже непросто взаємодіяти з іншими: і в бізнесі, і в науці, і в культурі — у всіх сферах життєдіяльності. Швидкість мислення, пам’ять з роками знижуються. І якщо не розвивати емоційний інтелект, який це може частково компенсувати, то надалі буде набагато важче комунікувати з людьми.
— Людям старшого віку важче, ніж юним, опановувати нові технології. А без цього в сучасному світі важко. Наскільки важливо дотримувати кроку часові?
— Здатність опановувати нові технології у 55+ — це непомильна ознака того, що людина не закрила своїх інтелектуальних “точок росту”. І відкрита для нових знань. Починати можна з дрібниць. Наприклад, перейти з кнопкового телефону на сенсорний. Навчитися відправляти повідомлення в месенджері. Вивчити нову гру. До речі, доведено: у людей, які люблять комп’ютерні ігри, менший ризик розвитку хвороби Альцгеймера.
У цьому контексті я б згадав ще один вид інтелекту — конаційний. Він проявляється у бажанні чогось досягати, щось запам’ятовувати, відтворювати інформацію, ставити перед собою завдання, зосереджуватися на ньому і виконувати його. Якщо людині віком 55+ це вдається, то кожен рік її життя — це інтелектуальний підйом, а не спуск.
— А як щодо вивчення мов у старшому віці?
— Правди ніде діти: з віком слабшає робоча пам’ять, важче одночасно утримувати в голові багато нової інформації або виконувати кілька справ одночасно. Зменшується швидкість мислення, — додає Антоній Мельник, доцент кафедри практичної психології і психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки, кандидат психологічних наук. — Водночас семантична пам’ять (знання фактів, розуміння значення слів) зберігаються або навіть поліпшуються з роками. Об’єм мозку починає зменшуватися вже після 30 років, але розвинуті нейронні механізми можуть частково це компенсувати.
Сильна мотивація до здобуття нових знань у людей старшого віку компенсує нестачу робочої пам’яті. Знаю це з особистого досвіду співпраці зі студентами “Університету третього віку” (категорія 60+). Вони успішно вивчають іноземні мови, охоче подорожують і за кордоном реалізують свої знання. Певен: у старшому віці людина не лише не вичерпує своїх інтелектуальних ресурсів, а й спроможна їх примножувати. Проте, без сумніву, якщо сама цього прагне.
