Невтішними для України виявилися результати міжнародного дослідження якості освіти PISA за 2025 рік. Наші школярі продемонстрували гірші знання, ніж учні більшості європейських держав, зокрема Естонії, Польщі та Словаччини. З природничо-наукових дисциплін Україна набрала 448 балів, з математики — 431, а з читання — 418. Ці показники нижчі, ніж середній у країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Найвищі ж результати продемонстрували Сінгапур, провідні райони Китаю (Пекін, Шанхай, Цзянсу та Чжецзян, відомі як група B-S-J-Z), Південна Корея, Естонія, Велика Британія.
Нагадаємо, ОЕСР започаткувала міжнародне оцінювання PISA близько тридцяти років тому. Традиційно участь у тестуванні беруть 15-річні учні з понад 90 країн світу.
— Це вже друге дослідження PISA під час великої війни, — каже Микола Скиба, експерт з питань освіти Українського інституту майбутнього. — Як і попереднє, його проводили лише у шістнадцяти областях та у Києві. До вибірки не потрапили підлітки, які живуть неподалік зони бойових дій і навчаються переважно дистанційно. Їхні результати, як ми розуміємо, були б іще гірші.
Дані трьох циклів PISA (2018 року, 2022-го і 2025-го) свідчать, що частка 15-річного учнівства, яке досягає базового рівня, зменшується. Подивіться: у 2018 році базового рівня з математики досягли 64% учнів, у 2025-му — 54%, з читання — 74% і 55% відповідно, з природничих наук — 74% і 65%. У 2018 році ми найбільше відставали від країн OECР з математики, а тепер — з читання.
— Цього разу майже половина українських учнів не досягла базового рівня з математики (46%) та читання (45%), — зазначає колишня перша заступниця міністра освіти і науки, народна депутатка Інна Совсун. — 56% дітей не досягли базового рівня хоча б в одній із трьох галузей, а 29% дітей — базового рівня в усіх трьох галузях. Це означає, що третина дітей фактично має нульовий рівень знань зі школи! Високих рівнів досягли лише 2% дітей у природничих науках, 2,6% — у математиці, 0,7% — у читанні.
Зауважу, що PISA перевіряє не знання підметів, присудків чи дат народження письменників, а здатність працювати з інформацією: зрозуміти прочитане, знайти важливі факти, пов’язати різні частини тексту, оцінити й застосувати дані. Такі навички дуже важливі. Без них дітям буде важко продовжувати навчання та повноцінно реалізувати себе в суспільстві. Брак читацьких навичок безпосередньо впливає і на опанування математики. В українських підлітків чимало проблем зі здатністю уважно прочитати умови завдання і всі дані, зрозуміти їх, перетворити на математичну модель та інтерпретувати результати. Тобто з умінням застосовувати логічне мислення, зробити висновки, а не просто знайти знайомі готові відповіді.
— Так, наш результат нижчий за середній результат країн ОЕСР (це держави з розвиненою економікою), але поміж 91 країни, які брали участь у дослідженні, Україна розмістилася посередині у своїй референтній групі — вище, ніж Молдова, Болгарія, Грузія, і нижче, ніж Естонія, Польща та Словаччина, — додає засновниця ГО “Смарт освіта” Іванна Коберник. — Це крутий результат для країни, що потерпає від російської агресії, та ознака стійкості освітньої системи.
— Як вважаєте, чому саме читання стало дисципліною з найнижчим результатом серед трьох основних напрямів дослідження?
● І. Коберник:
— Зниження результатів з читання — світовий тренд. У всіх країнах-учасницях, за поодинокими винятками, результати знизилися. Тут є комплекс причин, про які говорять освітні експерти. Найчастіше згадують збільшення екранного часу дітей та скорочення здатності опрацьовувати довгі тести, завдання, де треба тримати у пам’яті кілька фактів чи історій, зіставити їх, оцінити правдивість чи переконливість та обгрунтувати вибір. Тобто учні у всьому світі показують зниження здатності до тривалої зосередженості. Україна тут не виняток.
Інша річ, що дуже тривожним є великий розрив між досягненнями дівчат і хлопців — у хлопців результат нижчий на 32 бали, тобто на півтора року навчання. Якщо п’ятнадцятирічна дівчинка у середньому читає як десятикласниця, то український хлопчик — наче він посеред 8 класу. Одне з моїх додаткових пояснень — дефіцит хлопчачих тем і текстів в українській шкільній програмі. Про цю проблему також говорять не перший рік, говорили і у 2018- му, коли Україна вперше взяла участь у PISA, але відтоді результати погіршилися драматично.
— Що варто змінити в українській освіті, щоб підвищити рівень знань учнів?
● І. Коберник:
— Насамперед слід враховувати в освітніх програмах зміну способу споживання інформації сучасними підлітками. Треба вчити їх працювати зосереджено, водночас розуміти, що просто тиск не дасть результату. Варто стимулювати, а не гасити допитливість — діти, які проявляють допитливість, демонструють вищі результати. Ну і ще один факт, який щоразу засвідчує PISA: кращі досягнення з читання у дітей, в яких удома є книжки і у кого читають батьки. Це не те питання, яке може вирішити лише школа.
● М. Скиба:
— Проблему треба розв’язувати комплексно. Важливо звернути увагу, по-перше, на можливості педагогів, зокрема на рівень їхньої зарплати та на умови, в яких вони працюють. По-друге, на забезпечення шкіл якісними дидактичними матеріалами. По-третє, на методику подолання освітніх втрат.
Безперечно, важлива і сама культура навчання, тобто сформована в дітей навичка вчитися. Фокус має бути не лише на виконанні навчальної програми, а й на пізнанні нового, ініціюванні дослідницьких проєктів. Діти не повинні зазубрювати матеріал, важливо, щоб вони вміли самостійно мислити й ефективно працювати з інформацією.
