Законопроєкт, яким об’єднано два документи, дає можливість залучити фінансову допомогу на суму до 90 мільярдів євро у 2026 — 2027 роках. Кошти, які ми отримаємо, підуть на покриття дефіциту державного бюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу України. Чи доведеться нам повертати кредит?
— В угоді прописано, що Україна виступає позичальником, Національний банк — агентом позичальника, а Євросоюз, представлений Європейською комісією, — кредитором, — пояснює Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи. — Допомога розрахована на два роки: 45 мільярдів євро ми маємо отримати в 2026 році й стільки ж — у 2027-му.
Щодо фінансування на цей рік, то його розподілено на дві частини: оборонну та бюджетну. На оборонну частину припадає 28,3 мільярда євро — кошти спрямують на закупівлю озброєння та на посилення оборонно-промислового потенціалу України. Бюджетна частина становить 16,7 мільярда євро — гроші підуть на забезпечення макрофінансової стабільності та на покриття дефіциту державного кошторису. Тут буде залучено два інструменти: 8,35 мільярда євро нам нададуть як макрофінансову допомогу, ще 8,35 мільярда — через механізм Ukraine Facility. Згідно з Меморандумом про взаєморозуміння, виплата макрофінансової допомоги бюджетної частини відбуватиметься трьома траншами — 3,2 мільярда, 3,7 мільярда та 1,45 мільярда євро. Під кожен із траншів виписані конкретні умови.
— Які саме умови висунув Євросоюз? Чи зобов’язані ми повернути кошти?
● О. Гетман:
— Ні. Пакет підтримки ми отримуємо під гарантії самого Євросоюзу. Позику погашатимуть коштом майбутніх репарацій від Російської Федерації. Щоправда, у меморандумі є перелік політичних, економічних та податкових вимог. По-перше, Україна повинна дотримувати принципів демократії, захисту прав людини та боротьби з корупцією. По-друге — у використанні позики не має бути зловживань. По-третє, до кінця року ми повинні впровадити законодавство про оподаткування цифрових платформ, скасувати пільги на посилки з-за кордону, перезавантажити митницю, реформувати спрощену систему оподаткування і так далі.
— Законопроєкти про підвищення податків, які народні депутати провалили у парламенті, уряд заклав у Меморандум про взаєморозуміння з ЄС, — додає експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін. — Не факт, що ці документи будуть ухвалені. Отже, є ризик, що цього року можемо не отримати частину фінансування у межах макрофінансової підтримки. 8,35 мільярда євро — це понад 400 мільярдів гривень. Погодьтеся, сума чимала.
