За інформацією громадської спілки “Аптечна професійна асоціація України”, у деяких регіонах спостерігається підвищений попит на низку лікарських засобів, зокрема таких, що потрібні для забезпечення безперервної терапії. “При цьому постачальники наразі не завжди можуть визначити прогнозовані строки повного відновлення поставок. Це створює додаткові ризики для стабільного забезпечення аптек”, — зазначили у спілці.
— Немає підстав говорити, що завтра в аптеках масово зникнуть ліки, але ризик перебоїв з окремими препаратами став цілком реальним. Це стосується, зокрема, імпортних ліків і таких, що потребують спеціальних умов транспортування й зберігання, — пояснює Віктор Сердюк, президент Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. — І нині головне питання не лише в тому, скільки запасів втрачено, а й у тому, наскільки швидко Україна здатна ці запаси відновити.
Слід максимально спростити легальне ввезення якісних лікарських засобів в Україну. На початку повномасштабної війни держава вже проходила подібне, тоді процедури ввезення і контролю були тимчасово спрощені, і це допомогло швидше наповнити ринок. Якщо препарат легально вироблений, має належні сертифікати, ланцюг постачання і вже допущений до обігу в країнах ЄС, держава повинна максимально прибрати зайві часові бар’єри.
МОЗ має бачити: скільки критичних препаратів реально є в країні; на який час вистачить запасу; коли очікується наступна підтверджена поставка; чи є альтернативний постачальник. Відтак треба швидше ввезти те, чого бракує. Якщо людина обійшла п’ять аптек і не знайшла потрібного препарату — держава вже запізнилася.
— Зважаючи на загрози нових ударів, логістику слід або перемістити під землю, або максимально розосередити. Можливо, варто після кордону ліки одразу розвозити по лікарнях, а не на склади. Адже лікарень у країні — тисячі, а складів — кілька. А для комерційних груп варто все перевести на мікросклади, аби в разі нової атаки не втратити всього запасу препаратів, — додає Дмитро Шерембей, співзасновник та член команди БФ “Пацієнти України”.
— Чи можуть ліки подорожчати?
● В. Сердюк:
— Так, певний тиск на ціну можливий. Розосереджена логістика дорожча. Замість одного великого складу треба мати кілька менших, частіше перевозити товар, забезпечувати резервне електроживлення, охорону, додаткові логістичні маршрути. Але є велика різниця між об’єктивним здорожчанням логістики і спробою підвищити ціну, “бо всі налякані”. Саме тому найкращий захист і від дефіциту, і від необгрунтованого зростання цін — достатня пропозиція ліків на ринку.
— Як українцям реагувати на ситуацію, що робити?
● В. Сердюк:
— Категорично не радив би скуповувати ліки на пів року вперед. Якщо мільйони людей одночасно рвонуть в аптеки, ми самі можемо створити дефіцит, якого ще не було. Але й не варто чекати, коли в домі залишиться остання таблетка препарату, який треба вживати регулярно. Для людини з гіпертонією, діабетом, серцево-судинною хворобою чи іншими хронічними недугами помірний резерв постійно потрібного препарату є розумним. Особливо важливо це для літніх людей, які часто вживають по кілька препаратів щодня. Також раджу своєчасно отримувати рецепт; заздалегідь запитати лікаря, якою може бути допустима заміна за діючою речовиною; не купувати дефіцитних ліків на сумнівних Telegram-каналах чи на невідомих сайтах.
— Крім препаратів проти хронічних недуг (на 2 — 3 місяці), варто мати аптечку з найнеобхіднішим, — додає сімейний лікар Руслан Добровольський. — Наприклад, із протизапальними, знеболювальними, протигарячковими засобами, краплями проти нежитю тощо.
— Усі ліки (крім хіба що проти рідкісних недуг) можна замінити аналогами або комбінацією інших препаратів. Тому панікувати не треба, просто зверніться до лікаря за новим призначенням, — радить Тарас Чабан, доктор медичних наук, голова ВГО “Українська серцева фундація”.
