Абітурієнти цього року подали на 28% більше заяв до вишів, аніж торік. І це попри те, що у 2026-му один вступник міг подати максимум 10 заяв замість 15-ти. За словами заступника міністра освіти і науки Миколи Трофименка, найчастіше абітурієнти подавали заяви на менеджмент, психологію та філологію. Однак зафіксовано зростання інтересу до комп’ютерних наук, кіберзахисту та інженерних спеціальностей.
— Кількість абітурієнтів, які зареєструвались на НМТ цьогоріч, зросла з 300 тисяч до 350-ти, — розповідає експерт з освітніх питань Олександр Кондратюк. — Зауважу, що цього року діти, які проживають за кордоном, отримали змогу вступати до українських ВНЗ.
— До збільшення кількості заяв у ВНЗ могла призвести відміна мотиваційних листів, дозвіл використовувати результати НМТ за попередні роки, спрощені умови вступу для ВПО і ветеранів, — додає Володимир Страшко, доктор філософії з економіки (PhD), експерт з людського капіталу, директор дистанційної школи Unicorn School. — Однак не впевнений, що з-за кордону матимемо великий наплив абітурієнтів. Приміром, у нашій дистанційній школі лише приблизно 40% випускників здавало НМТ, решта орієнтувались на здобуття освіти в інших країнах.
— За даними МОН, майже третину бюджетних місць (27%) цьогоріч отримало п’ять спеціальностей: середня освіта, медицина, будівництво та цивільна інженерія, комп’ютерні науки й електрична інженерія. Чому так?
● О. Кондратюк:
— Є так званий список спеціальностей, що користуються додатковою підтримкою від держави. Мова про фахівців з цивільного будівництва та інженерії, хіміків та біотехнологів, вчителів, вихователів дитячих садочків. Ці напрямки не популярні, але державі потрібні такі спеціалісти. Тому, якщо на педагогіку прохідний бал становить близько 130 — 140, то, скажімо, на історичний факультет у престижних ЗВО — 180.
● В. Страшко:
— Медичні спеціальності завжди в пріоритеті, в цьому напрямку нічого не змінилось (від вступників надійшло понад 10 тисяч заяв). За деякими напрямками збільшили кількість держзамовлень, як-от на середню освіту. Хоч у школах не надто висока зарплата, але абітурієнти все одно вступають у педагогічні виші. І йдеться не лише про покликання. Одним просто потрібен диплом про вищу освіту, а іншим — відстрочка від мобілізації.
А от на хімію подали лише три тисячі заяв. Це дуже мало. На фізику — 1800 заяв, а вступить значно менше. Тобто набрати студентів на деякі спеціальності виші не зможуть. Інженерія так і не стала популярнішою, хоч на це були великі сподівання. Україні тепер найбільше потрібні інженери, а не менеджери. Та вчорашні школярі бояться складати математику.
— А які напрямки не втрачають популярності?
● О. Кондратюк:
— Попри невелику кількість бюджетних місць і високу вартість контрактного навчання, мова про менеджмент, маркетинг, політологію, філософію, лінгвістику. Ці напрямки досі вважаються престижними.
● В. Страшко:
— Популярним залишається маркетинг (продаж продукції, товарів, послуг). Маркетологи нині дуже затребувані, таких фахівців розбирають на ринку праці, як гарячі пиріжки.
