Починаєте ранок з горняти міцної кави, бо снідати ніколи, та й не хочеться? Ближче до обіду щось перекушуєте, а ось після роботи нарешті наїдаєтеся досхочу... Якщо так, то для вас є погана новина.
Час першого та останнього прийому їжі може бути пов’язаний із ризиком виникнення серцево-судинних хвороб та тривалістю життя. Про це свідчать результати масштабного дослідження, опублікованого в Європейському журналі клінічного харчування. Вчені з Хуачжунського університету науки і технологій проаналізували дані понад 31 тисячі людей віком 40+ за 8,6 року, протягом яких було зафіксовано більш як 7000 епізодів смерті.
Дослідники виявили чітку закономірність: що пізніше людина снідає, обідає та вечеряє, то більшою є небезпека передчасної смерті. Зокрема, ризик смертності від серцево-судинних недуг найвищий (сягає 46%) у тих, чий сніданок припадає на другу половину дня. Ця звичка асоціюється зі скороченням очікуваної тривалості життя у 50 років на 2,46 року, якщо порівнювати з тими, хто снідає між 7.00 і 8.00 ранку. Найнижчий змодельований ризик смерті загрожує тим, чия вечеря припадає на 20.00. Тоді як прийом їжі по півночі збільшує цей ризик на 27%.
Керівник дослідження Чжилей Шань зазначив, що пізній сніданок або вечеря можуть порушувати циркадні ритми організму та обмін речовин, зокрема метаболізм ліпідів і глюкози. І цим частково пояснюється негативний ефект такого графіка харчування.
— Погоджуюся з цим висновком, — каже професор Віктор Досенко, патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАНУ. — Час, коли ми їмо, безпосередньо впливає на здоров’я. Не всім хочеться це робити зранку. Багато хто воліє випити горня кави натще, а поїсти по-справжньому — ввечері. І ця поширена, на жаль, звичка абсолютно неправильна з огляду на еволюційні закони. Згадаймо, як їдять примати, найближчі родичі людини. Спозаранку! І наші прадавні пращури вирушали на пошуки їжі з першими променями сонця. Відповідно налаштовувався внутрішній біологічний годинник організму (циркадні ритми), який керує циклом сну, неспання, а також іншими важливими процесами протягом доби. Закріпилося і правило не їсти вночі. Під це підлаштована робота усіх органів та систем і в сучасної людини. До речі, ми не бачимо у темряві, тому що наші очі природою були пристосовані для активного життя (а отже, і пошуку їжі) лише у світлу пору дня. Саме тоді правильно перетравлюється і засвоюється те, що ми їмо.
— А наскільки важливо, що саме ми їмо на сніданок чи вечерю?
— З позиції еволюції для людини правильне харчування — це 95% нерафінованої рослинної їжі на тарілці. Умовно: цільнозернова каша, овочі й маленький шматочок м’яса (від 2 до 5%). Треба сформувати свій денний раціон так, щоб вписатися в цю формулу. І щоб більша порція припадала на сніданок. Ігнорування цього правила — причина більшості хвороб цивілізації.
— Науковці роблять акцент на тому, що пізні сніданки та вечері шкодять саме серцево-судинній системі. Чому?
— Серцево-судинні хвороби — основна причина смертності людей у розвинених країнах. Характер харчування впливає на метаболізм, на рівень ліпідів, тригліцеридів у крові, а з цим пов’язаний і стан судин та серця.
— Мінус пізніх вечер і в тому, що організм змушений витрачати енергію на перетравлення їжі замість того, щоб відпочивати. Поганий сон чи безсоння підвищують рівень гормонів стресу, які звужують наші вени та артерії і шкодять серцевому м’язу, — додає Андрій Витриховський, завідувач відділення Івано-Франківського обласного клінічного кардіологічного центру, професор кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини факультету післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету. — Взагалі неприпустима звичка наїдатися на ніч для людей із серцево-судинними хворобами. Вона може призвести до так званого синдрому коронарного обкрадання: організм перерозподіляє кров до органів травлення, а серцеві судини не можуть забезпечити достатній приплив крові до серця. Це може спровокувати напад стенокардії, інфаркт. Звідси і сумна статистика смертей ще досить молодих людей.
