Торговельні мережі використовують десятки прийомів, аби привернути увагу покупця до тих чи інших товарів. Цінник може обдурити, музика — затримати, а велике упакування печива чи шоколаду підштовхнути до зайвої покупки.
Один із найпоширеніших прийомів — ціни, які закінчуються на 99, 98 чи 97 копійок. “Наприклад, 16,99 гривні ми часто сприймаємо як 16, хоча до 17 гривень залишається лише копійка. Це проста маніпуляція, але людям вона досі “заходить”, — каже експерт із захисту прав споживачів Максим Несміянов. — Не завжди яскравий жовтий чи червоний “акційний” цінник означає реальну економію. Але споживач підсвідомо реагує на колір — і бере товар”.
А ще покупця можуть заплутати цінники, на яких вказана вартість, що почне діяти через декілька днів. “Одна велика мережа колись почала виставляти червоні цінники, які мали діяти лише через тиждень. Це ввело в оману велику кількість споживачів, тому що вони бачили ціну, але не звертали уваги на дату, — згадує експерт. — Ціна на полиці може відрізнятися і від тієї, яку пробивають на касі. Остання зазвичай вища. Таке може траплятися з двох причин. Або магазин це свідомо зробив, або ж через брак персоналу не встигли вчасно змінити цінники. У такому випадку треба покликати до каси адміністратора — він зобов’язаний повернути різницю”.
Пропозиції “2+1” чи “три за ціною двох” здаються очевидною економією. Але вартість такого товару може бути настільки завищеною, що покупець насправді нічого не виграє. “Треба обов’язково порахувати суму, яку заплатите, поділити на три й побачити ціну однієї одиниці. Ще можна сфотографувати товар і за допомогою пошуку за зображенням перевірити, скільки такий самий товар коштує в інших супермаркетах, — радить Максим Несміянов. — Те саме стосується великих та “сімейних” упаковок. Споживачі думають, що таке пакування вигідне. Але не обов’язково. Наприклад, одна з мереж продає печиво у “сімейній” упаковці 375 грамів, а поруч можна взяти дві менші пачки такої самої ваги — і це буде дешевше.
До речі, ціни ростуть шалено. І щоб не підвищувати їх ще більше (і не відлякувати покупців), виробники сьогодні дедалі частіше зменшують кількість товару в упаковці. Пачка масла раніше мала 200 грамів, а тепер — 170 — 180 грамів. Хоч ціна майже не змінилася. Та й молока, олії у пляшці вже не обов’язково літр. Подібна ситуація з хлібом, крупами, плитками шоколаду”.
Хліб, молоко та інші товари, за якими люди приходять найчастіше, зазвичай розташовані в глибині торгового залу. Поки покупець до них добирається, проходить повз десятки інших спокусливих полиць. Причому дорожчі позиції часто розміщені на рівні очей. “Ви проходите всі відділи, бачите гарну викладку, і ймовірність того, що купите те, що вам не надто потрібно, зростає, — каже Максим Несміянов. — Біля каси покупця чекає ще одна добірка товарів — солодощі, батарейки, дрібні речі та все, що легко додати до покупки в останню хвилину. І це теж певна хитрість. Ви стоїте в черзі, перед вами якась популярна іграшка чи сувенір, а дитина кричить: “Мамо-тату, купи, купи, купи”. Як тут встоїш?! Звісно, більшість батьків купує”.
Освітлення у магазині може змінювати наше сприйняття товару. У відділах фруктів, овочів та м’яса використовують спеціальну підсвітку, яка робить продукти яскравішими й привабливішими. “Це маніпуляція підсвідомістю, щоб покупці хотіли все це купити — свіже, смачне. Тож слід придивлятися до такого товару уважніше”, — радить Максим Несміянов.
На поведінку покупця впливає і музика. Спокійна мелодія змушує не поспішати й спонукає до додаткових покупок. “А якщо у вас великий кошик, ви накладаєте, накладаєте, — і здається, що там ще нічого немає. А потім дивитеся: вже цілий пакет, — каже експерт. — Просто майте список, зберігайте холодну голову, не ходіть у магазин натще. І обов’язково перевіряйте чек. Найбільше шансів обманути покупця з великою кількістю товару”.
