Відповідна петиція на урядовому сайті із закликом скасувати заставу як вид запобіжного заходу для топчиновників, підозрюваних у корупції, набрала потрібні для розгляду 25 тисяч голосів. Тепер її має розглянути Кабмін і надати офіційну відповідь.
Автор петиції, ветеран російсько-української війни Микита Уханов, відповідні обмеження пропонує застосовувати до високопосадовців — від президента й аж до керівників органів місцевого самоврядування.
“Сьогодні українські військовослужбовці ризикують життям, тоді як посадові особи, підозрювані у корупції, можуть за лічені дні або години виходити на свободу після внесення застави. Це обурює та породжує відчуття величезної несправедливості у мільйонів українців”, — йдеться в петиції. А що кажуть експерти?
— Відповідний законопроєкт, визначений як невідкладний, до Верховної Ради мав би внести президент, йдеться про зміни до Кримінального процесуального кодексу, — вважає Юрій Левченко, народний депутат VIII скликання, засновник волонтерського центру UA.HELP. — І парламент мав би за це проголосувати. Але думаю, що Володимир Зеленський і нинішня Верховна Рада не підуть на таке.
— Можливість запровадження подібної заборони вважаю некоректною, — каже Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. — Здоровий глузд має переважати над емоціями: доки особу не засуджено, вона вважається невинуватою. Це фундаментальний принцип правосуддя.
— Під час воєнного стану допускається тимчасове обмеження конституційних прав і свобод, — додає Борис Захаров, правозахисник, директор громадської організації “Гуманітарна студія “Хвиля”. — Але у цьому разі це буде непропорційна норма, запровадження якої суперечитиме 5-й статті Європейської конвенції з прав людини. Згідно з нею, має існувати альтернатива позбавленню волі — застава, особисте зобов’язання, поруки.
— Але хіба ця петиція не свідчить, що є суспільний запит на зміни до законодавства? Особливо у час війни?
● Ю. Левченко:
— Українці, зокрема військові на фронті, спостерігають, як антикорупційні органи займаються спортивною риболовлею: “ловлять” корупціонерів, а вони виходять під заставу. Це не додає бойового духу. Інколи суми застав формально великі, але для хабарників — це копійки, враховуючи те, скільки вони вкрали. Наприклад, Андрій Єрмак вийшов під заставу 140 мільйонів гривень, тоді як його підозрюють у легалізації 460 мільйонів. Є чимало випадків, коли вносилася чимала застава, людина виходила із СІЗО і втікала за кордон. Крім того, якщо топкорупціонери на волі, вони можуть впливати на слідство, залякувати свідків, знищувати докази.
● О. Павліченко:
— Коли є ризики, що фігурант матиме можливість впливати на слідство, перебуваючи на свободі, чи може втекти за межі країни, то суддя не ухвалюватиме рішення про звільнення під заставу. І такі випадки доволі часто трапляються. Бо коли ризиків нема, то навіщо людину роками тримати під вартою?! Зрештою, навіть якщо суд призначає заставу, підозрюваний не завжди виходить із СІЗО, бо не може зібрати зазначену суму. Як приклад — та ж справа “Міндіча”. Ексміністр юстиції Герман Галущенко не зміг зібрати 200 мільйонів гривень застави, тому й залишається в СІЗО.
● Б. Захаров:
— Ще один важливий момент. Якщо скасувати заставу для підозрюваних топпосадовців, то є небезпека, що декого можуть безпідставно обвинувачувати в корупції і відправляти в СІЗО. Тобто цілком можливий такий метод боротьби влади з політичними опонентами.
