“Мені 16 років. Звати — Маргарита. Таке ім’я батьки дали мені на честь покійної бабусі, матері мого батька. Моя мама розлучилася з татом, коли мені було два роки. Батько у моєму вихованні участі не брав. Тож я його не пам’ятаю, а бабусі взагалі не знала. Iм’я Маргарита мені ніколи не подобалося. Чи маю право його змінити? Якщо так, то скільки коштує така послуга?”
Маргарита Островська, Рівненська область
— Українське законодавство дозволяє змінювати не лише власне ім’я, а й прізвище та навіть по батькові, — зазначає юристка Лілія Комарницька. — Це стосується як повнолітніх осіб, так і осіб, які ще не досягли 18 років. З 16 років особа має повне право самостійно змінити ім’я, а з 14 до 16 років — за письмовою згодою батьків або піклувальника.
Особа, яка хоче змінити ім’я, повинна подати письмову заяву до відділу державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) за місцем проживання. Якщо ім’я змінює особа, яка досягла чотирнадцятирічного віку, то вона разом зі заявою подає свідоцтво про народження, довідку з місця проживання та письмову згоду батьків або піклувальника (здебільшого потрібна згода обох батьків). Крім того, заявник має подати фотокартку, квитанцію про сплату державного мита та письмове зобов’язання (тут має бути нотаріально засвідчена справжність підпису) про те, що він усвідомлює відповідальність за неправдиві дані та знає про обов’язок замінити документи після зміни імені.
За реєстрацію зміни імені, як, до речі, і прізвища чи по батькові, заявник має сплатити державне мито у розмірі 5 гривень 10 копійок. Якщо ж особа змінює ім’я повторно, то з неї стягують 51 гривню.
Заяву про зміну імені розглядають протягом трьох місяців від дня її подання. У разі позитивного рішення заявник отримує письмовий дозвіл на зміну імені, на підставі якого він має право завершити процедуру. Для цього треба протягом трьох місяців з моменту отримання дозволу звернутися до відділу ДРАЦС, що його видав, щоб той вніс зміни до актових записів цивільного стану та видав свідоцтво про зміну імені.
