Понад 40% українців, за оцінкою Світового банку, живуть за межею бідності. Війна рік за роком руйнує добробут людей, забирає роботу, заощадження, у когось — дім, можливість жити, працювати і будувати майбутнє. В експертних колах кажуть: у такій ситуації держава має діяти на випередження та створити умови для зростання доходів населення. Як варіант пропонують знизити ставку ПДВ на базові продукти харчування, зокрема на м’ясо, рибу, молочну продукцію, овочі, фрукти, борошно, крупи, олію, макаронні та хлібобулочні вироби, з нинішніх 20% до 5%, а на лікарські засоби та медичні вироби — із 7% до 5%.
— Стаття 98 Директиви ЄС про спільну систему податку на додану вартість регламентує зниження ставки ПДВ до 5% на 24 категорії товарів та послуг, — зазначає Данило Монін, експерт економічних програм Українського інституту майбутнього. — Ідеться про харчові продукти (крім алкогольних напоїв), воду, фармацевтичні товари, медичне обладнання та засоби для людей з інвалідністю, пасажирські перевезення, книги, газети та періодичні видання, житло й низку послуг, пов’язаних із ним, деякі культурні, спортивні та інші послуги.
Україна використовує модель оподаткування ПДВ, за якої навіть на соціально значущі товари, зокрема хліб, поширюється стандартна ставка 20%. Водночас держава не поспішає гармонізувати законодавство з нормами ЄС, які дозволяють застосовувати знижені ставки ПДВ. А це дало б змогу зменшити вартість соціальних товарів.
— Встановлювати низьку ставку ПДВ на товари першої потреби, ті, що мають важливе соціальне чи гуманітарне значення, зокрема на ліки та продукти харчування, — нормальна економічна політика, до якою вдаються європейські країни і не лише, — додає керівний партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко. — Логічним такий крок був би нині й для України. Надто на тлі руйнування Росією наших фармацевтичних і спеціалізованих торговельних складів. На сьогодні вже знищено близько 80% складів з продуктами харчування і до 30% — з медпрепаратами. Є ймовірність, що ці товари можуть значно подорожчати. Завдання держави — зробити доступними ліки та харчі для населення, чимала частина якого живе за межею бідності. Також можна було б тимчасово встановити ПДВ на рівні 7% на обладнання для автономного та резервного електроживлення домогосподарств.
— Як гадаєте, чи піде влада на цей крок?
● О. Бондаренко:
— Дуже сумніваюся у цьому. Ви ж бачите, що останні декілька років у нас лише підвищують податкові ставки, штрафи й комісії за всі види адміністративних послуг. Податкове навантаження збільшується як для малого й середнього бізнесу, так і для фізичних осіб. Військовий збір з доходів фізосіб зріс з 1,5% до 5%, є ініціатива запровадити ПДВ для ФОПів, оподаткувати посилки з-за кордону вартістю до 150 євро і так далі. У нинішніх умовах, коли країні катастрофічно бракує грошей, уряд на зниження ставок ПДВ не піде, бо це означатиме зменшення доходів бюджету. Ба більше, влада готова підвищити ПДВ з 20% до 21%, щоб створити страховий фонд для українського бізнесу, який постраждав від російських атак.
— Яка ваша думка?
— Зниження ПДВ не означає зниження цін, — зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Підприємці прагнуть отримати максимальний прибуток. Рівень цін стримує лише платоспроможність населення. Якщо якийсь товар нині коштує, наприклад, 100 гривень, тобто люди готові платити за нього такі гроші, то навіть після зниження ПДВ він все одно коштуватиме 100 гривень. Просто підприємці отримуватимуть більше прибутків. Варто зазначити, що націнка торговельних мереж становить 20 — 50%. Саме тут є резерв для зниження цін.
Для стримування цін потрібно запроваджувати жорстке регулювання державою. В іншому разі ціни постійно зростатимуть, а зарплат і пенсій людям не вистачатиме на життя.
І ще одне. Зниження ПДВ призведе до недоотримання доходів приблизно на 300 мільярдів гривень на рік. Зважаючи на значний дефіцит держбюджету та нестачу коштів навіть на виплати військовослужбовцям та бюджетникам, зниження ПДВ призведе до катастрофічних наслідків. Або люди не отримають належних грошових виплат, або доведеться робити додаткову грошову емісію, що призведе до зростання інфляції.
