І звідки в нас стільки злості?

Те, що діється за дверима деяких помешкань українців, жахає навіть досвідчених поліцейських. Реальні історії сімейного насильства пояснюють, що саме штовхає людей на жорстокі вчинки.

Фото pixabay.com
Фото pixabay.com

Чоловік зарізав дружину, мати ледь не до смерті побила дитину, син підпалив матір — це все реальні історії з життя нашої країни. Випадки домашнього насильства стаються щодня. Це навело нас на роздуми — що ж є основними причинами таких конфліктів? Щоби знайти відповідь, ми звернулися до людей, яким щодня доводиться мати з ними справу.

За даними поліції, майже кожен другий виклик у нічну пору доби стосується домашнього насильства. Найчастіше поліцейських викликають жінки — через психологічний тиск чи фізичну розправу чоловіків.

“Та буває різне, — розповідає 32-річна Юлія Таравська, яка вже майже чотири роки працює в поліції. — І не думайте, що до сімейного насильства доходить лише в бідних родинах, в алкоголіків. Випадки трапляються і в заможних сім’ях, які, на перший погляд, цілком добропорядні”.

“Щоби зрозуміти масштаби цієї проблеми в Україні, просто уявіть: зміна у патрульних триває 12 годин, за цей час у Дніпрі до нас надходить понад 80 викликів про домашнє насильство, — розповідає Антоніна Григоренко, 34-річна інспекторка патрульної поліції. — Кількість викликів збільшується в нічний час, особливо у святкові та вихідні дні”.

Що стає причинами таких конфліктів? Про це — у нашому матеріалі.

НЕВМІННЯ СПІЛКУВАТИСЯ

Часто причиною насильства стає побутове непорозуміння. Люди не вміють спілкувати- ся, домовлятися, знаходити компроміс. Замість того, щоб поговорити, висловити свою думку і вислухати іншу позицію, одразу кричать, звинува- чують одне одного, дорікають.

“Якось приїжджаємо на виклик з повідомленням про домашнє насильство. Там така історія: молода жінка залишила десятирічну дитину на свого співмешканця. Сама пішла гуляти з подругою, — пригадує Антоніна Григоренко. — Та чоловік також вийшов з дому — чи то на роботу, чи то до знайомих, уже не пояснював. Дитина залишилася сама. Зранку ці люди повернулися додому. І от почалася сварка. “Де ти був?” — “А де ти була?” Словесний конфлікт переріс у бійку. Чоловік став завдавати удари жінці в обличчя та живіт, вона відбивалася. А потім схопила його за вухо і... відкусила!

Сусіди викликали поліцію. Ми заспокоїли їх, намагалися зрозуміти, хто винен. Зрештою обоє відмовилися писати заяву. Сказали — ви їдьте, а ми помиримося... Ми викликали чоловікові “швидку”, його госпіталізували, наклали шви”.

Зранку ці люди повернулися додому. І от почалася сварка. “Де ти був?” — “А де ти була?” Словесний конфлікт переріс у бійку. Чоловік став завдавати удари жінці в обличчя та живіт, вона відбивалася. А потім схопила його за вухо і... відкусила!

А я якось приїхала на виклик, де в одній квартирі жили бабуся, дідусь, чоловік, дружина, її коханець і їхні діти! — розповідає Юлія Таравська. — Лише уявіть, які там баталії!”

Часом домашні конфлікти трапляються через образи.

“Був випадок, коли чоловік погрожував дружині сокирою, — каже далі Юлія Таравська. — Ми приїхали, вилучили зброю. Забрали його у відділ поліції. Чоловік розповів, що хоче жити у селі, мати господарство, а жінка не бачить у цьому жодного практичного сенсу. Дружина не поділяє його амбіцій, тому й доходить до сварок. Ось він і зірвався, пригрозив жінці сокирою...

Часто на викликах відбувається зміна ролей кривдника і постраждалого. Якось жінка, котру нібито ображав чоловік, навіть не давала нам поставити запитання, кричала, що чоловік — козел, імпотент, грошей не приносить... Тобто насправді вона чинила психологічний тиск на чоловіка”.

“Ще одна з причин домашнього насильства — ревнощі. Якось поліцію викликала 20-річна дівчина. Повідомила, що її хлопець чинить психологічний тиск, — розповідає Антоніна Григоренко. — Виявилося, що вони разом відпочивали, вживали алкогольні напої з друзями, і хлопець приревнував її до свого друга. Після відпочинку став ображати дівчину, звинувачувати у невірності. Їй урвався терпець — і вона викликала на допомогу нас. Ми заспокоїли ревнивця”.

АЛКОГОЛЬ І НАРКОТИКИ

Часом, хильнувши зайвого, люди не можуть контролювати свої емоції. На цьому фоні й вибухає сварка, яка може перерости у бійку.

“Приїхали якось ми на виклик, де жінка, хильнувши зайвого, погрожувала ножем співмешканцеві, — розповідає Антоніна Григоренко. — Накинулася на тверезого чоловіка, який повернувся з роботи. Стала його виховувати, вчити життя... Потім схопила ніж, кричала, що заріже на очах у двомісячної дитинки. Ми її заспокоїли. До речі, чоловік відмовився писати заяву на жінку”.

“Був випадок, коли до поліції звернулася 62-річна жінка — розповіла, що чоловік, якому вже за 70, ганяє її по хаті, потім ловить і гвалтує, — мовить Анастасія Павлова, інспекторка патрульної поліції в Маріуполі. — Все це робить “під градусом”. І така ситуація повторюється систематично.

Жінка написала заяву на пенсіонера, поліцейські склали протокол. Потім до цього чоловіка навідувався дільничний інспектор — перевіряв, чи все в них добре. Чоловік, як виявилося, налякався і схаменувся”.

“Якось на 102 подзвонив пенсіонер — він жив разом зі своїм 20-річним онуком, у якого померли батьки, — каже Антоніна Григоренко. — Хлопець вживав наркотики. Часто залишав немічного дідуся самого на декілька днів без їжі. Тож пенсіонер попросив нас просто привезти йому харчів. Ми зробили це, купили на свої гроші... Дідусь не хотів писати заяву на онука, не зізнавався, чи той може й побити. Просто розповідав, що онук кидає його в хаті без нічого...”

ГРОШІ

“Часто конфлікти виникають через гроші: наприклад, хтось у родині не заробляє, когось це дратує”, — зазначає Юлія Таравська.

“Якось я приїхала на виклик: 32-річний чоловік бігав по квартирі з сокирою й погрожував 55-річній матері, — розповідає Анастасія Павлова. — Він нарікав, що мама не дає йому грошей. Був п’яний. Я пояснювала, що гроші треба самому заробляти, а не пропивати мамині. Та його це ще більше розізлило. Він кинув сокиру у бік жінки, розтрощив двері... Ми його заспокоїли, склали протокол. Пообіцяв, що більше такого не робитиме. Далі покарання для нього обирав суд”.

“Був випадок, коли на 102 зателефонувала жінка — її чоловік зачинився з коханкою у квартирі заявниці, — згадує Анастасія Павлова. — Відімкнути двері вона не могла. Ми приїхали на виклик. І уявіть: чоловік і коханка... стрибнули з другого поверху! Ми допомогли жінці відчинити квартиру. Вона виявила, що зникли гроші та документи на житло. Через 15 хвилин ми знайшли її чоловіка. Між ними спалахнув словесний конфлікт. Почалася штурханина. Я втрутилася, а чоловік заїхав мені кулаком у ніс”.

Якось я приїхала на виклик: 32-річний чоловік бігав по квартирі з сокирою й погрожував 55-річній матері.

ПРО ЗБРОЮ І СТРАХ

Кожен десятий виклик з повідомленням про домашнє насильство пов’язаний із застосуванням зброї.

“Особливо підвищена зона небезпеки — кухня, адже там чимало гострих предметів, — каже Юлія Таравська. — На виклики, де йдеться про домашнє насильство, обов’язково надягаємо бронежилети. Їздимо вдвох — чоловік і жінка. Розводимо сторони в різні кімнати, щоб окремо поговорити з постраждалим і кривдником. Буває, що людина вимагає розмови з патрульним певної статі. Наприклад, чоловік готовий розмовляти лише з інспекторкою. У таких випадках потрібна особлива тактика”.

Дуже часто постраждалі бояться писати заяви на кривдників.

“Про домашнє насильство нерідко заявляють сусіди, — каже Юлія. — Ми приїжджаємо на місце події, жінка — в гематомах. А чоловік біля неї такий спокійний: “Прошу, заходьте, в нас все добре, все нормально. А жінка мовчить, відмовляється писати заяву. Боїться”.

ЗЛІ, БО БІДНІ?

“Щоби зрозуміти причини агресії українців, варто порівняти статистичні показники з цього приводу в різних країнах, — каже Олександр Стражний, лікар-психотерапевт. — Згідно з даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, найнижчий показник убивств (менше одного на 100 тисяч населення) у Ліхтенштейні, Монако, Сінгапурі, Японії, Ісландії, Гонконзі, Кувейті, Швейцарії, Швеції, Австрії. Найвищий (від 40 до 90) — у Гондурасі, Венесуелі, Сальвадорі, Гватемалі, Ямайці. Україна за рівнем безпеки на 104-му місці (4,3 вбивства на 100 тисяч населення). Отже, у світовому рейтингу ми — десь посередині.

Висновок простий: що вищий добробут населення, то менше в суспільстві жорстокості. Навіть у США, які в “рейтингу агресії” на 108-му місці, небезпечні лише певні райони мегаполісів і гетто з бідним населенням, тоді як “середня Америка” цілком безпечна. Отже, найефективіший спосіб зниження рівня агресії в Україні — підвищення добробуту населення.

— А які внутрішні (гормональні чи інші фізіологічні) причини підштовхують до агресії?

— Її провокують певні гормони, — каже Ігор Корнієнко, кандидат психологічних наук, фахівець з практичної психології. — Норадреналін, адреналін, тестостерон можуть підсилювати агресивну поведінку. Перші два синтезуються у наднирниках при загрозі. Норадреналін (його ще називають гормоном люті) і адреналін приводять організм у стан бойової готовності, на їхній дії грунтується типова реакція на небезпеку: “бий або біжи”.

Емоційним вчинкам темпераментних людей сприяє і статевий гормон тестостерон. Особливо позначається він на характері чоловіків: особи з підвищеним рівнем цього гормону агресивніші у певних ситуаціях. Утім гормони не керують поведінкою, психічно здорові люди здатні опановувати себе.

Висновок простий: що вищий добробут населення, то менше в суспільстві жорстокості.

ТО ЩО РОБИТИ?

“Якщо відчуваєте, що в конфлікті настає кризовий момент, негайно викликайте поліцію”, — радить Юлія Таравська.

“У жодному разі не провокуйте агресора, постарайтеся сховатися від нього до приїзду поліції”, — додає Анастасія Павлова.

“Головне — не поводитися агресивно самому, — каже Олександр Стражний. — Треба тримати дистанцію, не підвищувати голосу. Але якщо це не допомагає, агресор далі вам загрожує — не соромтеся попросити про допомогу інших чи викликати поліцію”.

Патрульні нагадують про покарання за домашнє насильство.

Згідно зі статтею 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства тягне за собою накладення штрафу від 170 до 340 гривень, або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Якщо дію вчинено повторно, особі загрожує штраф від 340 до 680 гривень, громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Читайте також про шість сімейних криз та як їх пережити.

Найважливіше

24.08.2019
:
Актуальне

"Для кроликів, хом'ячків, шиншил +25 С - вже критична межа".

24.08
Думка
Олександр Ірванець, письменник

Ровесникам Незалежності сповнюється 28 років. Вони не були ні піонерами, ні комсомольцями, ні навіть - уявіть собі - жовтенятами! Але чому, в розмовній мові вони часто називають українську національну валюту гривню - рублем?

24.08
Думка
Андрій Курков, письменник

Ми часто вважаємо, що майбутнє нашої країни залежить від США і від Росії, забуваючи, що перш за все Незалежність України і нині, і в майбутньому залежить від нас.

24.08
показати більше