Вирушаю на стоянку для тимчасово затриманих транспортних засобів, що на околиці Львова. Потрапити на її територію без спеціального дозволу — зась: тут — два кремезні озброєні охоронці, багато відеокамер і грізний собака. Вся територія по периметру оточена високою сіткою і колючим дротом. Автівок — море: від крутих і дорогих до простеньких “Жигулів”.
“На арештмайданчик авто може потрапити у трьох випадках, — розповідає Іван Височанський, начальник відділу забезпечення ГУ НП області. — Через порушення правил дорожнього руху, кримінальне провадження і за рішенням виконавчої служби, яка накладає арешт на рухоме майно. Так от, власники автівок, які проходять по кримінальних провадженнях або арештовані виконавчою службою, не платять за стоянку нічого. Послуги арештмайданчика платні лише для порушників правил дорожнього руху.
Держава ще у 2013 році встановила суму, яку зобов’язані сплатити порушники, — 600 гривень за транспортування авто на арештмайданчик евакуатором. Ці кошти надходять фірмі чи установі, якій належать евакуатори. Доба простою у нас вартує 120 гривень, але лише перші сім діб. Восьма і далі — 20 гривень. Ну й ще суд випише штраф за порушення правил дорожнього руху, через яке ви сюди потрапили.
Якось чоловік припаркував своє авто в місті й полетів на відпочинок за кордон. Через два тижні повернувся. Машини там, де залишив, не виявив. Повідомив поліцію про викрадення. З’ясувалося, що авто — на арештмайданчику через неправильне паркування. У підсумку водій заплатив 600 гривень за транспортування евакуатором, 840 гривень за перший тиждень зберігання авто, 140 — за другий, плюс штраф за неправильне паркування... Єдиний плюс для автолюбителя — його авто ці два тижні було під охороною”.
А якось евакуатор привіз на арештмайданчик... іншого евакуатора. Той порушив правила дорожнього руху.
“Ми, звісно ж, пореготали з цієї ситуації, але оформили евакуатор, як і усі інші”, — підтримує розмову працівник стоянки Василь.
Поки спілкуємось, на стоянку евакуатор затягує “Порше Панамеру” вартістю понад три мільйони гривень.
“Припаркувався на пішохідному переході”, — пояснює водій евакуатора.
З 400 паркомісць понад 200 автівок тут проходять у кримінальних провадженнях. На якійсь втікали від поліції, в іншій перевозили зброю, наркотики або навіть труп. До них можна підійти лише з дозволу слідчого або вже з ухвалою суду. Такі машини є речовими доказами, їх часто обстежують судмедексперти. Що робить тут великий автобус? Виявляється, він збив на смерть людину. Скільки він ще тут стоятиме, вирішить слідство й суд. Може, рік, може, два, а можливо, й довше.
Ближче до огорожі тут стоять автівки, які й автівками важко назвати. Це радше купа брухту, схожого на “Таврію”, “Москвич”...
“У нашому законодавстві не вказано, що робити з такими покинутими машинами. Є чітка вказівка — охороняти все, що сюди потрапляє — і крапка. Віддати авто ми можемо лише власникові, а якщо такого немає або не зголошується, то машина може стояти тут і 10, і 20 років”, — каже Іван Височанський.
До речі, в Європі цю проблему вирішили вже давно. Якщо машина не потрібна власникові, і якщо дозволяє технічний стан, її передають на державну службу. Якщо авто несправне — утилізують теж на користь держави. В Україні ж таке робити не можна.
Читайте також про те, як син мільйонера покинув США й перебрався в українське село.
