Рішення щодо портрета на 1000-гривневій банкноті приймалося з оглядкою на Москву

Якщо проаналізувати інші зображення на купюрах гривень, то можна прийти до дуже цікавого висновку.

Олександр Ірванець, письменник
Олександр Ірванець, письменник

Отож, тисячагривневу банкноту, яка скоро прийде в обіг і наповнюватиме собою (аби лиш частіше) наші з вами тонкі гаманці, прикрашатиме портрет академіка Володимира Вернадського. Того самого, автора вчення про біосферу і ноосферу, в яку біосфера начебто переходить. Утім чому саме Вернадський? 

/storage/2019/06/28/image/sm_SwoB_-18011.jpeg

Фото НБУ

Проаналізуймо низку інших діячів на банкнотах України, і висновок, можливо, прийде після цього сам.

На одній і двох гривнях у нас — князі Київської Русі, Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Постаті однозначно визначні, на віки. А головне — Росію не дратують. Російські історики їх і своїми вважають. Все через назву “Русь” і хитрого Петра І, який перейменував Московію в Росію. Прикметники “руський” і “російський” в іноземних мовах не розрізняються, ось де біда. Тобто все, приналежне до Київської Русі, автоматично робиться Russian. І так наші князі стають не тільки нашими князями. 

Богдан Хмельницький на п’ятигривневій банкноті. Це для нас із вами в українських школах придумали слово “возз'єднання”, дурнувате, із двома літерами “з” (пригадую, як вчителька наголошувала саме на цьому слові, бо воно часто вставлялося в диктанти 40-50 років тому). А для росіян Хмельницький “присоединил Украину к России” — саме так трактувались його діяння. Бо “возз'єднання” —  слово хитре, воно натякає на якусь рівність, взаємне тяжіння, “возз'єднатись” може лиш те, що було попередньо “роз'єднано”. А от слово “присоединил” пряме й однозначне, воно різночитань не допускає. 

Іван Степанович Мазепа на 10-гривневій купюрі — мабуть, найбільше досягнення вітчизняної боністики (так називається колекціонування паперових грошових знаків). Обличчя гетьмана виглядає серйозним і трохи насупленим. Діяльність його зовсім не йшла у фарватері діяльності Хмельницького, і росіяни цього не забули. 

Франко на 20 гривнях, Шевченко на 100 і Леся Українка на 200 — це ті, хто неодмінно має бути присутній візуально в щоденному світі. Класики, засновники літератури, творці мови і національного світогляду. Але вони — не Мазепа. Вони допустимі, хоча й без особливої приязні.

Про Грушевського на п'ятдесятці — окремо. Він історик-науковець, та насамперед він — Перший Президент. Росіяни й хотіли б викреслити УНР з історичного процесу, подаючи її, як “петлюровское государство”, та зробити це вже неможливо. Монополія на правду, така приємна і зручна в часи СРСР, сьогодні не просто підважена, а безнадійно зруйнована. Тож Грушевський — це точно “плюс” в карму українських банкнот.

Імовірно, випадок з Володимиром Вернадським продовжує лінію Ярослава Мудрого. Він — постать, насамперед прийнятна для Росії. Ну і яка начебто поєднує український і російський народи. Звісно, Вернадський був засновником Академії Наук України. Прибувши на запрошення Гетьмана Скоропадського, Вернадський у 1918-1921 роках дійсно багато працював над створенням Української академії наук як установи, проте українського громадянства не прийняв, після падіння незалежної України повернувся до Росії, де й спочив у Москві в повазі й пошані у 1945 році. За два роки перед тим, у 1943, отримав Сталінську премію. 

Імовірно, випадок з Володимиром Вернадським продовжує лінію Ярослава Мудрого.

Поза всякими сумнівами, рішення щодо портрета на 1000-гривневій банкноті приймалося з оглядкою на Москву, як це зараз робиться пристойним у багатьох проявах українського політичного, економічного і культурного життя. 

А мотивація керівництва НБУ щодо того, що на банкнотах досі не було видатних науковців, не витримує серйозної критики. Найперш, серйозними науковцями були вже вище згадані Франко із Грушевським. А по-друге, в українській науці достатньо постатей, не менш значущих і водночас більш патріотичних у своїй діяльності, українських за духом і суттю: скажімо, Іван Пулюй, Агатангел Кримський, Микола Амосов. 

Банкнота запроваджується фактично назавжди — досі в Україні не було прецедентів заміни портрета на грошових знаках. І купюра з Вернадським удвічі переважуватиме за номіналом купюру з Григорієм Сковородою. Філософ, якого світ ловив і не впіймав, цінується удвічі дешевше за науковця, якого світ ловив і впіймав, Сталінською премією зокрема. 

Найважливіше

20.09.2019
:
Cпорт
Фото зі сторінки National Sports Committee for the Disabled of Ukraine, Paralympic Committee у faceb

Андрій Трусов з ураженнням опорно-рухового апарату, виграв заплив на 50 метрів вільним стилем із рекордом світу. Далеко не кожен здоровий плавець наздожене його у воді.

20.09
19.09.2019
Історія

У 1934 році геніальний авіаконструктор спрогнозував майбутню повітряну війну, в якій літаки скидатимуть бомби на ворожі міста з недосяжної висоти.

19.09
Думка
Катерина Бабкіна, письменниця

Про радянську концепцію "страждати і терпіти", розвиток українського книжкового ринку і те, як розпочати читати із задоволенням.

19.09
Здоров'я

Поради сімейної лікарки та знавця народної медицини.

19.09
Cпорт
Фото instagram

"Мене дивують люди, які недооцінюють киян і навіть принижують, мовляв, перемога “Десни” не сенсація, бо у такого “Динамо” легко виграти".

19.09
Політика
Фото УНІАН

Тим часом експерти кажуть, що рішення влади має лише умовну легітимність.

19.09
18.09.2019
Політика

"Ми спостерігаємо деградацію державних інститутів, адже до влади приходять не професіонали, а ті, хто лише вважає себе профі".

18.09
Актуальне
Фото надані Музеєм шістдесятництва (4)

18 вересня українській художниці й правозахисниці могло би виповнитися 90 років. Про її світогляд, боротьбу із системою та стосунки з Василем Стусом.

18.09
Думка
Тарас Стадницький, актор, сценарист, комік Володька

Як маленьке зло з часом стає звичкою, яка породжує більше, і що з цим робити.

18.09
Історія

Ще на початку XІX століття сучасні території Донецької та Луганської областей були всуціль україномовними.

18.09
показати більше