Держстат прозвітував про скорочення промислового виробництва, а потім підкоригував дані, покращивши їх

Експерти кажуть, що це - справжня маніпуляція.

Фото pixabay.com
Фото pixabay.com

На початку року Державна служба статистики оцінила обсяги минулорічного промислового виробництва. За її даними, у 2019 році промвиробництво скоротилося на 1,8% порівняно з 2018-м. Але вже наприкінці лютого відомство скоригувало свої дані, повідомивши, що, за підсумками року, промвиробництво знизилося лише на 0,5%. Пояснили, що індекс переглянули у зв’язку із запровадженням нового базового року — 2016-го замість 2010-го. Мовляв, від цього базового року минуло п’ять літ, за цей час сталися зміни як у ваговій структурі промислової продукції, так і в динаміці виробництва.

“Наприклад, питома вага машинобудування у структурі промисловості зменшилася від 2010-го до 2016 року з 14,1% до 9%”, — начебто виправдовувався заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук.

Попри все, статистику звинуватили у маніпуляціях з індексом промислової продукції задля кращої економічної картинки. Чи справді це так? Чому Держстат раптово змінив свої ж дані щодо промислового виробництва? Про це говоримо із Олегом Пендзиним, виконавчим директором Економічного дискусійного клубу, Андрієм Новаком, головою Комітету економістів України, та Володимиром Компанійцем, економістом.

— Чому Держстат переглянув дані щодо промислового виробництва за минулий рік?

О. Пендзин:

— Я питав знайомих, котрі працюють у Держстаті, яка причина такої зміни. Мені повідомили, що базовий рік переглядають періодично, кожні п’ять років, це передбачено міжнародними стандартами. Новим базовим роком мав бути 2015-й. Але, як мені пояснили, у зв’язку з тимчасовою окупацією частини території України та фінансово-економічною кризою, 2015 рік мав екстремальні значення.

Завдяки таким перерахункам падіння промислового виробництва трохи зменшилося, проте суті це не змінює. Треба розуміти, що у 2015 — 2016 роках було катастрофічне падіння української промисловості. У 2015-му через анексію Криму та воєнні дії на Сході України наш ВВП у доларовому еквіваленті скоротився удвічі. Безперечно, у 2010 році справи були значно кращі, на його тлі падіння промвиробництва у 2019 році на папері було б глибшим.

В. Компанієць:

— Мене цікавить, чому базовим для порівняння взяли 2016 рік. Не думаю, що він відображає правильну структуру промисловості. Адже наступного року відбулася економічна блокада ОРДЛО, яка також кардинально змінила структуру нашого промислового виробництва. Для порівняння доцільніше було би взяти, приміром, дані за 2018 рік.

— Може, Держстат не випадково “зупинив” падіння промисловості, змінивши методологію розрахунків?

О. Пендзин:

— Цілком можливо, що такими “фінтами” Держстат намагався якось допомогти минулому уряду пана Гончарука й показати, що не так у нас все й погано.

А. Новак:

— Те, що маніпуляції були, не сумніваюся. У 2019 році промисловість падала вісім місяців поспіль, у грудні зафіксували зниження аж на 8,3%. І тут раптом проводиться якась зміна методики, що дає падіння за рік лише на 0,5%. Мета очевидна — зменшити негативні показники роботи Кабміну.

Так само маніпулюють даними щодо показника інфляції. Кожен із нас бачить, як ціни зростають, але статистика це чомусь мало відображає. Реальна інфляція набагато вища від тієї, яку нам подає Держстат, — це аж ніяк не 4,1% за минулий рік.

До речі, із січня цього року Держстат також по-новому розраховує інфляцію — тільки по обласних центрах та деяких містах, тоді як раніше методологія розрахунку передбачала використання даних з 3 — 5 населених пунктів у кожній області.

— Навіщо занижують інфляцію?

А. Новак:

— Наприклад, рівень індексації пенсій залежить і від показника інфляції. Що він нижчий, то менше держава витратить на гарантоване законом підвищення пенсій.

— Які прогнози щодо промислового виробництва? Воно й надалі знижуватиметься?

А. Новак:

— У січні цього року промвиробництво скоротилося на 5,1% порівняно з першим місяцем минулого року. Думаю, побачимо мінус і за підсумками лютого. Це дуже тривожні сигнали. Згідно з даними Державного казначейства, за січень бюджет недоотримав 14 млрд гривень, або 25% плану. Це відображає стан економіки загалом і промисловості зокрема, яка є найбільшим платником податків.

Катастрофічний стан промисловості у подальшому може призвести до ненаповнення бюджету (під загрозою тоді опиняться навіть соціальні платежі), девальвації гривні та зниження рівня життя людей.

В. Компанієць:

— Багато що залежатиме від дій нового уряду та ситуації у глобальній економіці. Новий коронавірус матиме відчутний вплив на економіку країн. А що Україна зав’язана на експортних операціях, то, безперечно, на нас це також може вплинути негативно. Якщо не буде рішучих дій уряду, то не бачу перспектив, щоб наша промисловість виходила на істотне зростання.

Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.

Читайте також текст про статки Арсена Авакова

Подробиці
Фото pexels.com

Добровольці нагадуватимуть людям, що загроза коронавірусу нікуди не зникла.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки А. Хаєцького у Facebook

Активісти і правозахисники запевняють: на момент трагедії у навчальному закладі він уже не працював.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки Браяна Мея в Instagram

Це не єдина халепа зі здоров'ям, яка спіткала легендарного музиканта цієї весни.

26.05
Подробиці
Важко, але можливо. Кому вдається знайти роботу на карантині

Державна служба зайнятості розповіла, що найбільше працевлаштованих - у сільському господарстві.

26.05
Подробиці
Фото pixabay.com

Чого саме стосуватимуться обмеження і чому деякі з них особливо обурили підприємців?

26.05
Подробиці
Фото mvs.gov.ua

Висновки експертів планують надати італійському суду під час розгляду апеляційної скарги.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки УЦОЯО у facebook

У МОЗ пояснили, хто має право взяти участь у додатковій сесії.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки А. Геращенка у Facebook

Тим часом журналісти-розслідувачі зазначають: затримані експоліцейські не проходили переатестації.

26.05
Подробиці
Олександр Поворознюк. Фото з офіційного сайту ФК Інгулець

Дісталося на горіхи і трьом клубам-лідерам, яких звинувачують у таємній змові.

26.05
Подробиці
Фото зі сторінки Львівської ОДА у facebook

Як повідомляють у МОЗ, лише на Львівщині за останню добу додалося 6 смертей.

26.05
Подробиці
Фото pexels.com

У МОЗ визначилися, яких правил повинні дотримуватися відвідувачі спортивних закладів.

25.05
Подробиці
Фото зі сторінки SpaceX у twitter

Якщо місія буде успішна, то американці більше не купуватимуть дорожезні місця на російських ракетах "Союз".

25.05
Подробиці
Ціни на газ в Європі обвалилися. Як це вплине на вартість блакитного палива в Україні?

Є прогнози, що вартість газу в ЄС може знизитися до від'ємних значень.

25.05
Подробиці
Плюс 500 гривень. Пенсіонерам, старшим за 75 років, виплачуватимуть щомісячну надбавку

Мінсоцполітики розповіло, коли будуть виплати та які ще новації очікують на пенсіонерів.

25.05
Подробиці
Фото pexels.com

ІФА не замінить ПЛР-тестування, але допоможе виявити тих, хто вже перехворів на COVID-19.

25.05
Подробиці
Фото зі сторінки Б. Нетаньягу у Facebook

У чому звинувачують політика і яке покарання йому загрожує у разі доведення провини.

25.05
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Проросійський депутат, найімовірніше, стане президентом одеської футбольної арени.

25.05
Подробиці
Фото pexels.com

Хроніки поширення Covid-19. Інформація станом на 25 травня.

25.05
Подробиці
Фото ФК Шахтар

Десять із дванадцяти команд УПЛ після карантину провели контрольні ігри.

24.05
Подробиці
Фото pixabay.com

Чеська Республіка відновлює видачу віз, а Польща частково відмінила карантин для сезонних працівників.

24.05
Подробиці

Увесь цей час захисника Луганського аеропорту вважали безвісти зниклим. А батьки не покидали розшуків сина.

24.05
Подробиці
Врятувати ковилу. З Червоної книги України виключили 27 рідкісних рослин

Екологи стривожені, бо ці види флори можуть зникнути назавжди.

24.05
Подробиці
Фото pixabay.com

Хто і з якою метою ініціював дипломатичне протистояння між Києвом та Софією?

24.05
показати більше